Теорія відносності свободи: 10 ознак, що вам не варто йти на фріланс

Share on FacebookTweet about this on Twitter

Самозайнятість знаходить усе нових адептів. Технології відкрили стільки можливостей, що працювати в стінах одного офісу, коли кордони для реалізації будь-якого потенціалу майже відсутні, – багатьом нецікаво. Та чи дійсно така вільна фрілансерська доля? Особливості є всюди, і до них варто бути готовим, коли ти – сам собі керівник. Інакше варто подумати двічі, перш ніж кидати стабільну роботу в компанії.

Алергія на самотність

Якщо вам комфортно працювати наодинці – «вільний політ» вірогідно буде до смаку. Але навіть природжені одинаки через деякий час можуть завити на Луну від самотності, якщо працюватимуть в тихій квартирі. З одного боку – галас опен-спейсу не заважає зосереджуватися, і це плюс. З іншого – з ранку до ночі ні з ким перекинутися словом, і це може тиснути психологічно. До речі, деякі дослідження свідчать, що найліпший для продуктивної роботи звуковий фон – саме не тиша, а приглушений гамір, як в невеликому офісі чи кафе Є навіть додатки для фрілансерів, які імітують офісний шум.

Наразі проблема самотності фрілансера не стоїть гостро. Адже можна працювати на проектах, знайти затишний коворкінг або використовувати як робоче місце улюблену кав’ярню. Але компанії в повсякденному житті, ймовірно, стане менше – і до цього варто бути готовим.

Немотивованість

Якщо відсутня сильна внутрішня мотивація, на традиційній роботі це нівелюється – адже є зовнішні стимули, які штовхають до дій: завдання від керівництва, строки проекту, перспектива отримати чи, навпаки, втратити премію. На фрілансі ці стимули також є, і пустий холодильник із них найкращий. Проте якщо в компанії мотиваційну роботу можна розділити з керівником або колегами, які надихнуть та підтримають, коли працюєш на себе, такого ресурсу немає. Зворотний зв’язок та підтримка, якої логічно очікувати в колективі, при «вільному польоті» стається зазвичай тільки з боку клієнтів, і це завжди добровільна справа, не всі вважають за потрібне надавати позитивні відгуки. Отже, підтримувати внутрішній вогник доведеться за допомогою власних ресурсів.

Проблеми з тайм-менеджментом

Один із найвагоміших аргументів на користь фрілансу – це можливість керувати власним часом на свій розсуд. Проте це – питання самоорганізації. Знову-таки, в компанії роботу з тайм-менеджменту частково виконує керівник та команда, і є чіткі межі робочого часу, яких можна більш чи менш суворо дотримуватися. В роботі на себе таких меж немає, і зазвичай єдиний орієнтир – це дедлайн, в розподілити інтенсивність  руху до нього маєш самотужки. Розповсюджений феномен – коли на фрілансі люди не знаходять, а навпаки, повністю втрачають баланс. Межі розмиваються, і працювати «вільні люди» починають ночами, вихідними, без перерв та відпусток. Тому так важливо і на фрілансі продовжувати планувати справи та розподіляти пріоритети.

Сам собі – не піарник

До того як клієнти будуть стояти в черзі, доведеться попрацювати над репутацією. А отже, опанувати основи формування власного бренду, реклами та SMM, чітко формулювати та пояснювати цінність своєї послуги, встановлювати ціни тощо. Якщо важко спілкуватися з клієнтами та продавати свої професійні переваги, буде непросто.

Документофобія

Якщо фрілансер працює як приватний підприємець легально, документальної тяганини не запобігти. При оформленні відносин із клієнтами та державними органами доведеться навчитися заповнювати акти, рахунки та звіти, а отже – опанувати базові, мінімально необхідні юридичні, податкові і навіть бухгалтерські аспекти підприємницької діяльності. Або ж заплатити за виконання  цієї функції іншому профільному фахівцю.

Залежність від стабільності

Стабільність у сучасному світі примарна, і змін неможливо уникнути ніде – ніхто не застрахований, наприклад, від звільнення. Проте зазвичай, навіть якщо протягом місяця виклався не на 100%, на працівника чекає стабільна зарплата. На фрілансі цей стілець хиткий. Професіоналізм та відповідальність забезпечують сталий потік проектів, проте клієнти не мають тих зобов’язань перед виконавцем, як роботодавець – перед працівниками, а отже, припинити відносини можна швидше та простіше. Багато фрілансерів знаходяться в пошуку нових проектів постійно, щоб сформувати пул клієнтів та спланувати зайнятість на майбутнє, і мають виконати певний обсяг робіт, щоб забезпечити необхідний бюджет.

Відповідальність

Якщо працівник допускає компроміси на роботі в компанії – наприклад, порушує дедлайни чи неякісно виконує роботу, він все одно має шанси утриматися на своєму місці. Наприклад, якщо він – душа компанії, його тітка є генеральним директором або час від часу він все-таки видає геніальні ідеї, які приносять компанії неймовірні прибутки.

На фрілансі все це не спрацює – робота або виконується вчасно і якісно, або співпраця припиняється. Також, працюючи з дому, варто передбачити всі перешкоди, які не дадуть виконати роботу вчасно. Наприклад, якщо трапляються технічні проблеми з інтернет-провайдером – треба мати можливість оперативно підключитися до мобільного інтернету, тощо.

Впевненість близьких, що ви «просто сидите вдома»

Звучить як жарт, але стає реальною проблемою для багатьох фрілансерів, яким не вдається пояснити родині, що вдома також можна напружено працювати. Часто родичі впевнені, що це  – просто форма ліні, і поводять себе відповідно: наприклад, намагаються завантажити хатніми справами. Тому багатьом доводиться «тікати» в коворкінги. Також корисно планувати в календарях не тільки робочі, а і особисті справи, щоб усе не перемішалося в єдиний клубок непродуктивності.

Схильність спокушатися «нічогонеробленням»

Хронофаги, або пожирачі часу, чатують на нас усюди – і вдома, і на роботі. Проте коли через плече не дивиться суворий керівник – потрапити в їхній полон набагато легше. Соціальні мережі, телевізор та тепле ліжечко манять протягом усього дня, і на фрілансі можуть продуктивно працювати лише ті, хто здатний цьому опиратися. До речі, саме тому фрілансерам рекомендується навіть при роботі вдома створювати «офісний ефект»: зонувати простір на «домашній» та «робочий», перевдягатися з піжами тощо.

Нелюбов до навчання

Навчання протягом життя – нова філософія розвитку, єдина, яка дозволить лишатися конкурентоздатним у світі, що швидко змінюється. Навіть якщо у працівника немає сильної мотивації до навчання, в компанії цей процес може бути «добровільно-примусовим»: керівник обере тренінг, компанія його оплатить, і от людина вже вчиться, і частка інформації, навіть попри опір, запам’ятовується.

На фрілансі ніхто не примушуватиме вчитися. Але без розвитку знання та навички швидко втратять актуальність, а послуги – цінність. А отже, шукати необхідні навчальні заходи доведеться самотужки, а оплачувати їх – із власної кишені.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб читати найсвіжіші статті, брати участь в опитуваннях і дізнаватися про актуальні вакансії!

Share on FacebookTweet about this on Twitter

Кращі статті за тиждень – у вас в пошті!

Читайте також