Чого нам всім варто повчитися у трієчників

Існує думка, що трієчники більш успішні в житті, ніж відмінники. Ми переконані, що це не більше ніж міф і знаємо напевно: успіх точно не залежить від оцінок у школі. Хороше навчання далеко не завжди свідчить про високий рівень інтелекту. Але й той факт, що Білл Гейтс, Томас Едісон і Стів Джобс не були відмінниками ще ні про що не говорить. І жодним чином не виправдовує тих, кому важко навчатися або просто лінь.

Розвінчувати фортецю взаємозв’язку системи оцінювання з майбутнім кар’єрним успіхом ми не будемо. Але мусимо визнати: тим, хто звик завжди робити все тільки «на відмінно», точно варто дечому повчитися у своїх «колег». Адже щось у підході трієчників до навчання точно є. Навіть якщо не з точки зору академічної успішності.

Вміння розставляти пріоритети

Багато трієчників не борються за першість у рейтингу не через те, що вони ліниві, їм не вдається або не вистачає мотивації. Часто навпаки. Деякі з них просто усвідомлено та зважено підходять до тайм-менеджменту, а головне – вони вміють відрізнити важливе від другорядного. Вони не витрачають час на нецікаве та непотрібне. Не тому що не можуть, а тому що точно знають, чого вони хочуть.

Важливо вміти відсікати несуттєве, спрямовувати зусилля та не, що подобається, не «розпилятися» на все та розуміти, що просто самі собою хороші оцінки не допоможуть у кар’єрі та бізнесі. А легко розставляти пріоритети тим, хто знає, чого вони хочуть насправді. Глобально та в моменті.

Здатність «викручуватися»

Кажуть, що найскладніші завдання потрібно доручати ледачим, адже вони швидко знайдуть найлегший спосіб виконання. Вони як Генрі Форд – не бояться визнати, що є речі, яких вони не знають. А такі точно є. Трієчники завжди знають, що робити в будь-якій складній ситуації. Делегування повноважень, винахідливість, кмітливість, вміння комунікувати, домовлятися та «викручуватися» – скіли, які точно знадобляться кожному з нас. Незалежно від професії та посади.

Важливо об’єктивно оцінювати себе та ситуацію, сміливо визнавати, що щось не вдається та не боятися просити про допомогу.

Трохи хитрощів, спритність і ефективне використання знайомств – трієчники завжди намагаються використовувати всі можливості. Вони виживають, як можуть. І таки виживають.

Ставлення до помилок

Трієчники звикли, що в них щось не виходить. Вони готові до невдач і навіть провалів. Помилка для трієчника – справа звична. І навіть якщо вони не працюють чітко за інструкціями, вони більш вільні: визнають, що можуть помилитися. Та дозволяють собі це робити.

Важливо змиритися з тим, що успіху не можна досягти одразу. Головне – пробувати, помилятися, шукати шляхи розв’язання проблем. І відмінникам точно варто менш критично ставитися до себе та дати собі нарешті право на помилку. І справа тут не лише в задачі з математики.

Вміння сказати «ні» перфекціонізму

Ми знаємо, що вічне прагнення до кращого та постійна незадоволеність результатом і собою – важливі умови розвитку й успіху. І хоча це дуже схоже на правду, «синдром відмінника» швидко призводить до стресів, тривожності й емоційного вигорання. Навряд чи ми уявляємо собі успіх саме так.

Краще – ворог хорошого. І тим, хто звик робити все бездоганно, дуже складно щось почати та довести справу до кінця через нескінченне вдосконалення. А бажання щось спробувати розбивається об страх отримати незадовільну оцінку. Яку якщо і не поставлять у школі, відмінник поставить собі сам. Межі досконалості немає. Трієчники це точно знають і навіть не намагаються її шукати. Іноді варто взяти з них приклад. Прагнення до бездоганності – це чудово, але тільки в розумних межах.

Важливо вчасно зупинятися, навчитися пробувати, дозволяти собі помилятися та хоча б іноді бути менш вимогливими до себе.

Готовність до конфліктів і опір невдачам

Трієчники менше страждають від невдач. Це факт. Вони не концентруються на поразках, а до конфліктів їм і поготів не звикати. Їм доводиться бути гнучкими, пристосовуватися до ситуації та знаходити різні способи, щоб вийти переможцем. Трієчники завжди готові постояти за себе та швидко забувають провали, водночас відмінники схильні вкрай важко переживати невдачі та часом кожну помилку сприймають як катастрофу.

Важливо бути готовим ризикувати, вміти вчитися на своїх помилках і знаходити в собі сили йти далі.

Відмінникам це вдається, як правило, непросто. А саме так і стають хорошими підприємцями, які стійко переносять провали в бізнесі та знають, що невдача – чудовий учитель.

Так чи інакше, до успіху призводять не оцінки в школі, а щось інше. І хоча деякі стратегії трієчників часто працюють у реальному житті, вірити в те, що «світом правлять трієчники» ми вам точно не радимо. Освіта та знання – це надзвичайно важливо. І тут без компромісів.

Але майбутні успіхи в кар’єрі та задоволення від роботи точно не зумовлені балами. І головне, щоб ані гонитва відмінника за успішністю, ані виправдання трієчника за погані оцінки не перетворювалися на ескапізм – спробу втекти від реальності.

Майбутнє залежить від мотивації, прагнень, здібностей, характеру й удачі. Та від нас самих. А виграє, зрештою, той, хто краще пристосований до життя. В усіх сенсах.

Share on FacebookTweet about this on Twitter

Кращі статті за тиждень – у вас в пошті!