Це питання найбільше лякає пошукачів та дуже подобається рекрутерам, адже воно може дати вичерпну інформацію про те, який кандидат перед ними. Невдала відповідь на запитання: «Чому ви звільнилися з попереднього місця роботи?» не дала отримати бажану посаду не одному професіоналу. Тому, як тільки ви отримали запрошення на співбесіду, починайте думати, що відповісти на таке просте і водночас підступне запитання.

Враховуйте, що рекрутер може поцікавитися причинами звільнення не лише з останнього місця роботи, а й з усіх, що вказанні у вашому резюме. Роботодавці хочуть бути впевненими, що не помиляються у своєму виборі, а розповіді про минулий досвід як ніщо краще дають зрозуміти, які ви в роботі та спілкуванні з колегами. Якщо ваше звільнення пройшло не зовсім гладко, то знайти потрібні слова на обґрунтування причин буде непросто, але немає нічого неможливого.

«Мені мало платили»

Недостатній рівень заробітної плати – одна з найрозповсюдженіших причин звільнення співробітників. Здавалося б, немає нічого поганого в тому, що кандидат шукає кращу фінансову винагороду та саме це привело його на співбесіду. Однак роботодавці хочуть бачити своїми співробітниками не тих, кого цікавлять лише гроші, а тих, хто горить ідеєю, кого мотивує бажання звернути гори у професійній сфері. Тому компанії часто відкидають кандидатів, якими рухають лише гроші. Адже вважають, що такий працівник з легкістю перейде до конкурентів, якщо йому запропонують зарплатню хоча б на 5-10% більшу.

Таку причину звільнення можна вказувати тільки якщо ваша заробітна платна не просто менша тієї, яку б вам хотілося отримувати, а нижча на ринку праці для ваших спеціальності, досвіду та регіону. Тоді ви можете сказати, що кількість завдань, що доручалися вам, постійно росла, ви досягнули чималих результатів, але компанія не мала ресурсу для підвищення зарплатні, тому ви вирішили звільнитися. Ідеально буде, якщо ці слова зможе підтвердити ваш безпосередній керівник та надати потенційному роботодавцю гарні рекомендації про вас.

«Це був не колектив, а зміїне кодло»

Розповідь про те, які на минулій роботі всі пліткарі та ледарі, що хотіли вашими силами добитися кар’єрних висот, навряд чи допоможуть вам отримати бажану роботу. Рекрутер не стане вас жаліти, а навпаки вирішить, що проблема не у колективі, а саме ви не змогли стати частиною команди. Люди, які не знаходять спільної мови з колегами, справляють враження конфліктних, некомунікативних та незлагідних. Тому їх не хочуть бачити у своїй команді.

Ви можете сказати: «На жаль, у колективі склалася нездорова атмосфера. Це серйозно ускладнювало роботу». Але говорити так варто лише за умови, якщо у компанії справді була конфліктна ситуація, на виникнення якої ви ніяк не вплинули, і ви були не єдиним, хто через це звільнився. Якщо рекрутер захоче почути подробиці конфлікту, то краще сказати щось типу: «Вибачте, але я не хочу виносити бруд з хати».

«Начальник був жахливим тираном»

Про колишнього керівника краще говорити або добре, або ніяк. Якщо ваш начальник і справді був занадто вимогливим критиканом, все одно не варто обговорювати його з потенційним роботодавцем. По-перше, професійної етики потрібно дотримуватися і після звільнення; по-друге, потенційний керівник вирішить, що з часом вас зачепить його зауваження, ви звільнитеся і будете те саме розповідати про нього.

Причину звільнення через начальника взагалі варто упустити. Говорити про неї варто лише або коли відбулася зміна всього топ-менеджменту і ваші погляди на виконання робочих завдань розбіглися з новим керівництвом. Або якщо ваше звільнення проходило занадто бурхливо і рекрутер все одно дізнається про наявний конфлікт з керівником. У другому випадку можна сказати щось на кшталт: «Я взагалі непогано лажу з людьми, але був один виняток – чомусь мені не вдалося знайти спільну мову з колишнім шефом». Але ні в якому разі не вдавайтеся до подробиць та не показуйте власні негативні емоції.

«Там були постійні перепрацювання»

Слово «постійні» у цьому випадку для кожного має своє тлумачення. Хтось вважає постійними перепрацюваннями щоденні затримки до ночі і роботу у вихідні, а хтось – вкрадену обідню перерву та працю у позаробочий час декілька разів на місяць. Тому роботодавець може вирішити, що ви просто ледар, який не справляється зі звичним об’ємом завдань.

Якщо на вас справді звалювали занадто багато справ і змушували працювати понаднормово, то можна сказати: «Я довго мирився з великим обсягом роботи, тому що мене надихали складні та незвичайні завдання. Але тепер у мене змінилися обставини (наприклад, сімейні: ви стали батьком і хочете більше часу проводити вдома), тому я вирішив змінити місце роботи».

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб читати найсвіжіші статті, брати участь в опитуваннях і дізнаватися про актуальні вакансії!