Про формулу wow-проекту, компетенції та якості успішного спеціаліста з комунікацій, внутрішню мотивацію і самодисципліну розповідає у своїй колонці Тетяна Фіщук, директорка з комунікацій проекту «Всі. Свої» (представлений серією маркетів виключно українських виробників, а також магазином на Хрещатику). Вона також поділилася порадами для тих, хто робить перші кроки у піарі.

Складові успішної комунікації

Для того, щоб у сучасному світі бути успішним менеджером з комунікацій вже недостатньо знати принципи роботи з медіа, вміти написати прес-реліз чи організувати прес-конференцію. Ця професія стає міждисциплінарною.

Спеціаліст з комунікацій має володіти базовими знаннями з психології людини, психології суспільства, соціології, маркетингу, івент-менеджменту, продакшену, smm. Це професіонал, який постійно має моніторити бізнес-процеси та мікроклімат всередині компанії та знати соціальний, культурний, політичний фон ззовні.

Але потрібно розуміти, що для того, щоб у цій діяльності бути щирим, потрібно розділяти цінності бренду чи компанії. Особисто я не змогла б ефективно комунікувати без професійної любові. До прикладу, мені було б складно працювати з виробниками тютюну чи алкоголю.

Натомість мене захоплюють бренди, які, окрім позиціонування, мають і позицію. Це ті бренди, які стають агентами змін та впливають на суспільство, культуру. Наприклад, Nike, який культивує спорт та спонукає до «кращого я»; Dove, який наголошує на красі кожної жінки; Harley-Davidson, що створив субкультуру, яка стала символом свободи.

Ми з командою також працюємо над тим, щоб проект «Всі. Свої» став брендом змін. Вже за три роки існування проекту ми бачимо, як змінилося ставлення до українського продукту, як змінилася культура споживання локального продукту. Купувати українське з мейнстріму перетворилося на норму.

Не можна просто прийти у творчий проект і сказати: «Я спеціаліст, і тепер будемо робити таким чином». Такий статус потрібно заслужити своїми професійними та менеджерськими компетенціями, вмінням брати на себе відповідальність, вирішувати факапи, мотивувати команду, вести та підтримувати її.

Робота у корпоративному бізнесі та у проекті: відмінності

Свого часу я мала можливість працювати в найкращих міжнародних компаніях (Siemens, Bosch, представництво Mitsubishi, Chrysler/Jeep/Dodge). Такий бекграунд дав потужний професійний досвід, розуміння бізнес-процесів, корпоративної культури та етики. І зараз, приймаючи рішення у локальному проекті, я усвідомлю, що воно відповідає міжнародному професійному стандарту. Тому раджу приходити у проектну роботу чи власний бізнес тільки після корпоративного міжнародного досвіду.

Якщо говорити про основні відмінності між роботою фахівця з комунікацій у конкретному проекті та корпоративному бізнесі, то вони – у ступені свободи та швидкості ухвалення рішень.

У проектній роботі рішення ухвалюються самостійно, починаючи від комунікаційної стратегії до планування свого робочого графіку. Проте не можна просто прийти у творчий проект і сказати: «Я спеціаліст, і тепер будемо робити таким чином». Такий статус потрібно заслужити своїми професійними та менеджерськими компетенціями, вмінням брати на себе відповідальність, вирішувати факапи, мотивувати команду, вести та підтримувати її. У корпоративному ж бізнесі ступінь впливу на команду надається автоматично, адміністративно, разом із посадою.

Щодо швидкості прийняття рішень – у проекті буває, що зранку на робочій сесії ви наштормили ідей, ввечері написали план дій, і наступного дня стартуєте. У великому корпоративному бізнесі потрібно пройти декілька кіл погоджень, нарад та листування. І поки проходиш ці кола, важливо не охолонути до ідеї.

У великих міжнародних компаніях з фіксованим робочим графіком з 9.00 до 18.00 зателефонувати о восьмій ранку чи вирішувати робочі питання після 22.00 може вважатися дурним тоном. У проекті ти інвестуєш стільки часу, скільки потрібно для його реалізації, і як правило, це більше, ніж стандартний робочий день. Ти сам плануєш свій день, проте працювати ефективно у режимі «вільне відвідування» зможе тільки людина з високим рівнем самодисципліни та самоорганізації.

Одного разу син запитав мене: «Мама, ти дійсно любиш мене більше, ніж роботу?». Після цього випадку я вимикаю wi-fi на телефоні, коли ввечері чи на вихідних проводжу з ним час.

Як виглядає робочий день PR-фахівця

Я люблю те, чим займаюся, тому погодинно не розділяю робочий час від особистого. Я майже постійно доступна для команди, якщо потрібно, я працюю і на вихідних, і вночі, у відпустку завжди їжджу з ноутбуком. Навіть у подорожах повністю не відключаюсь від роботи. Спостерігаю за людьми, як вони одягаються, спілкуються, як працює навігація у музеях, який музичний фон у галереї, у якому стилі зроблена афіша, яка викладка у книжковому магазині тощо. Зранку, збираючись на роботу, моніторю ТБ-ефір (українські канали, BBC), по дорозі слухаю подкасти чи YouTube-програми. Мозок накопичує цю інформацію, і у потрібний момент обов’язково видасть правильну ідею.

Звичайно, для того, щоб відновити енергію і сили, я виділяю і час на себе. Це спорт та час з родиною і сином. Одного разу син запитав мене: «Мама, ти дійсно любиш мене більше, ніж роботу?». Після цього випадку я вимикаю wi-fi на телефоні, коли ввечері чи на вихідних проводжу з ним час.

Немотивована команда з низьким рівнем залученості, але при цьому з потужним інтелектуальним потенціалом, ніколи не зробить wow-проект.

Як не «вигоріти» у піарі

Щоб не «згоріти» на роботі, потрібно просто знайти справу, від якої кайфуєш. Частіше за все в роботі виснажує одноманітність − одноманітні процеси, які не приносять змін. І навпаки, чим складніший професійний виклик, тим вище рівень задоволення.

Чому життєва енергія та вміння домовлятися у піарі важливіші за диплом та IQ: колонка директорки з комунікацій Тетяни Фіщук

Головні кар’єрні висновки

Один із основних висновків, який я зробила за свою кар’єру, − життєва енергія та вміння домовлятися важливіші за диплом та IQ. Під енергією мається на увазі вміння заряджати себе та команду. Можна будувати красиві стратегії, плани, а потім спотикатися на порушенні дедлайнів, помилках, труднощах. І все тому, що не було енергії, драйву. Немотивована команда з низьким рівнем залученості, але при цьому з потужним інтелектуальним потенціалом, ніколи не зробить wow-проект.

Вміння домовлятися – це слухати і аналізувати іншу сторону: мотиви, точки болю, навіть незначні сигнали – такі, як інтонація, мова жестів, емоції. Це велике мистецтво аналізувати внутрішні потреби і мотивацію людини й пропонувати найбільш привабливі рішення для неї. Це правило працює і для членів команди, і для акціонерів, партнерів, підрядників.

Поради тим, хто робить перші кроки в піарі

• Навчіться правильно формулювати думки українською, російською та англійською мовами.
• На початку кар’єри обирайте місце, яке дасть вам досвід та контакти.
• Робіть більше, ніж від вас очікують.
• Не обмежуйтесь тільки піаром – вивчайте суміжні дисципліни.
• Розширюйте коло цікавих, сильних людей.
• Займайтеся «професійним» волонтерством. Це посилить ваш соціальний капітал.
• Розвивайте креативне мислення. Це заощадить маркетинговий бюджет.

Варто прочитати

1. «Творча впевненість» – щоб прокачати дизайн-мислення.
2. «Книга радості», діалог лауреатів Нобелівської премії миру Далай-лами та Десмонда Туту, – якщо душа бажає гармонії.
3. «Вы, конечно, шутите, мистер Фейнман!» – найкращий посібник з допитливості, який змінить ваше уявлення про вчених-фізиків.
4. «Брендинг территорий» – якщо вам кортить дізнатися, як і навіщо створювати бренди міст та регіонів. Цікаві кейси Гонконгу, Нью-Йорку, Лондону, Парижу, Токіо, тощо.
5. Цикл книг «Дживс і Вустер» – якщо бажаєте насолодитись суто англійським гумором.