Запитайте юриста: чи повинні ви дотримуватися дрес-коду?

Share on FacebookTweet about this on Twitter

У вас є питання щодо працевлаштування, зарплати, атестації, звільнення або дискримінації на роботі? Ви вважаєте, що роботодавець порушує ваші права? Або навпаки – не впевнені, чи законні ваші вчинки стосовно компанії?

Редакція The Point продовжує рубрику «Запитайте юриста». У коментарях до кожного матеріалу рубрики ви можете ставити запитання, пов’язані з вашими робочими правами та обов’язками. І ми попросимо експертів – провідних фахівців у сфері трудового права – роз’яснити спірні моменти.

«Чи має право роботодавець вимагати від працівників дотримуватися дрес-коду? Чи може він звільнити/оштрафувати працівника за таке порушення?» – відповідь у нашому новому випуску.

Інеса Летич, радник юридичної фірми «Астерс»

Дрес-код: законно чи ні?

Важливо відзначити, що правила щодо дрес-коду чи навіть стриманої форми одягу не є обов’язком працівника відповідно до норм трудового законодавства. Тому навіть якщо ви працевлаштовуєтеся до роботодавця з «серйозним» профілем діяльності, наприклад, у банк, законодавством не передбачено обов’язку одягати на роботу певний одяг.

Водночас роботодавець має право зробити дотримання дрес-коду обов’язковим, закріпивши це у внутрішньому документі, що поширюватиметься на усіх працівників, або ж їх певну категорію. Наприклад, таким документом можуть бути правила внутрішнього трудового розпорядку компанії, або окреме положення щодо форми одягу.

У такому випадку важливим буде те, чи ознайомлено працівника з таким внутрішнім документом. Якщо документ (правила внутрішнього трудового розпорядку, окреме положення щодо форми одягу тощо) було доведено до відома працівника, обов’язок щодо дотримання форми одягу стане частиною його трудових обов’язків. При цьому роботодавець може врегулювати питання дрес-коду по-різному. Наприклад, обмежитись вказівкою про те, що одяг повинен бути у діловому стилі, детально прописати, які деталі гардеробу не є прийнятними: спортивне взуття, короткі спідниці тощо. Часто роботодавці також запроваджують більш гнучкі правила щодо гардероба в останній день робочого тижня, про що також зазначають у відповідних правилах.

Іншим варіантом є випадки, коли працівників певних професій роботодавець забезпечує фірмовим одягом (наприклад, офіціантів). Звісно, обов’язок носити такий фірмовий одяг теж повинен закріплюватись у внутрішніх положеннях. В такому разі у працівника, окрім обов’язку носити такий одяг, виникає також обов’язок берегти його.

Звільнення за порушення дрес-коду

Якщо дрес-код стає обов’язком (у випадку закріплення у внутрішніх документах), за його недотримання до працівника може бути застосовано покарання за порушення трудової дисципліни. Відповідно до ст. 147 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України), за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано одне із двох стягнень: догана або ж звільнення.

Найбільш простим для роботодавця у подібних випадках буде винесення порушнику догани. Водночас зі звільненням ситуація є більш складною. Так, відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України, звільнення за порушення трудової дисципліни можливе лише після повторного порушення правил, у разі, якщо до порушника уже застосовувалась догана.

Якщо працівник вперше порушив дрес-код, звільнити його за це неможливо. Також не можна звільнити працівника, якщо він і раніше не дотримувався дрес-коду, але до нього не застосовували заходи впливу у вигляді догани, а просто попереджали.

При цьому навіть у випадку формально правильного звільнення за повторне порушення дрес-коду, працівник може успішно оскаржити його у суді. Зазвичай суди враховують при вирішенні подібних справ багато факторів, наприклад, дійсна серйозність порушення та попередня поведінка працівника. Якщо дисциплінований працівник дозволив собі кілька разів на рік одягнути джинси, навряд чи звільнення за таке порушення буде визнано обґрунтованим.

Матеріальне покарання

Інколи на практиці за порушення трудової дисципліни, зокрема дрес-коду, роботодавці застосовують штрафи до працівників. Подібна практика є незаконною, оскільки трудове законодавство не передбачає такої форми покарання у трудових відносинах.

Іншим проявом «покарання гривнею» може стати позбавлення порушників бонусів чи премій. Оскільки виплата подібних сум, як правило, є правом роботодавця та часто пов’язується з належним виконанням працівником трудових обов’язків, така санкція може бути цілком законною, все залежить від умов трудового договору.

У ситуаціях, коли робочу форму надає роботодавець, працівник також може нести матеріальну відповідальність за втрату або пошкодження такого одягу чи взуття. Так, відповідно до ст. 132 КЗпП України, працівник може нести відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, тобто вартості пошкодженої форми. При цьому розмір відшкодування, як правило, не буде перевищувати розмір місячної заробітної плати працівника.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб читати найсвіжіші статті, брати участь в опитуваннях і дізнаватися про актуальні вакансії!

Share on FacebookTweet about this on Twitter

Кращі статті за тиждень – у вас в пошті!

Читайте також