Дофамінове голодування у Силіконовій долині: що це і чи варто спробувати?

Share on FacebookTweet about this on Twitter

Почуваєтеся втомленими нескінченого потоку яскравих картинок, відео та інформації? Таке враження, наче «ефір» у голові ніколи не затихає, там постійно щось бринчить та миготить? Додайте до цього трохи зайвої ваги, постійний брак часу та поганий сон, і отримаєте середньостатистичного містянина епохи смартфонів. Саме з цими симптомами і покликане боротися так зване дофамінове голодування. Та перш ніж перейти безпосередньо до голодування, поговоримо про причини виникнення потреби в ньому.

Навіщо це потрібно?

Сучасна економіка побудована на розвитку залежностей. Соціальні мережі, попри заявлену благородну мету “робити людей ближчими”, провокують нас безкінечно передивлятися рекламні ролики, заробляючи на нашому часі мільярди. Чому ми чіпляємося на цю вудочку? Лайки, картинки та меми стимулюють у нашому мозку вироблення дофаміну – нейромедіатору, що відповідає за мотивацію. Першопочатково цей природній механізм підштовхував нас до спілкування, розмноження, пошуку смачної та поживної їжі, досягнень, загалом – до виживання. Такі “приємності” були рідкістю. Проте сьогодні дофамінові тригери усюди: їжа з надлишком цукру та підсилювачем смаку, соціальні мережі, серіали.

Чим частіше виділяється дофамін, тим менш чутливими до нього ми стаємо і потребуємо все більше. Так формується залежність. Саме через це рутинні справи стають непосильним тягарем, відчувається брак мотивації до активного, цікавого життя, стає складно радіти дрібницям. Як тільки ми почуваємо сум, злість, самотність – ми звертаємося до цих стимуляторів, аби “заглушити” неприємне, і як наслідок – перестаємо свідомо контролювати свою поведінку, керуючись стимулами, мов якісь миші.

На думку Камерона Сепаха, психолога з Силіконової долини, така гіперстимуляція негативно впливає на якість життя. Працюючи переважно з технічними керівниками та виконавчими директорами, він помітив у них тенденцію до хворобливої залежності від їжі, інформації, технологій.

Що це таке?

Тож Камерон Сепах вигадав “дофамінове голодування”, сенс якого полягає у тимчасовій відмові від стимуляторів. Психолог наголошує, що робити це варто тільки тоді, коли ви відчуваєте, що певний вид діяльності став вашою залежністю, тобто вам важко від цього відмовитися, хоч ви і намагалися, і це погіршує якість вашого життя. Найрозповсюдженіші види поведінкових розладів, які потенційно підпадають під практику дофамінового голодування, за Сепахом, наступні:

  1. Емоційне переїдання

Психолог радить відмовитися від дуже солоної, солодкої або штучно насиченої смаком їжі, а також поєднання жиру та вуглеводів. На його думку, утриматися від вживання психоактивних речовин легше, ніж від переїдання штучно обробленої їжі, тому що їжа – це наша нагальна потреба і так чи інакше ми вимушені її вживати. А через дофаміновий вплив штучно підсмачненого, більшість дуже легко “підсаджується” на такий шкідливий альтернативний спосіб заспокоїтися і розважитися.

  1. Інтернет/ Залежність від ігор

Необхідно уникати серіалів, ігор та соціальних мереж, адже, на думку психолога,  “пріоритет компаній, що створюють ці продукти – рівень залученості користувачів, а не їх гарне самопочуття”. Сепах радить повністю відкладати цифрові пристрої хоча б на 4 години на день, аби дати мозку відпочити від неконтрольованого потоку інформації та постійного відволікання. Він також пропонує відмовитися від фонового прослуховування музики, якщо без неї ви не владні займатися рутинними справами або працювати.

  1. Шопінг/Азартні ігри
  2. Перегляд порнографії
  3. Пошук гострих відчуттів

Наприклад – перегляд трилерів або жахів.

  1. Вживання психоактивних речовин (наркотики, алкоголь, нікотин, кофеїн).

Графік дотримання

  1. Від одної до декількох годин наприкінці дня.
  2. Один вихідний на тиждень.
  3. Два вихідних поспіль раз на квартал.
  4. Протягом одного тижня на відпочинку.

Як робити не слід?

Через те, що за перший день у публічному доступі публікацію переглянули 100 тисяч разів, практика дуже швидко набрала розголосу і подекуди її довели до абсурду, або перекрутили. Через те Сепах доповнив статтю застереженнями про те, як робити не треба. Отже не варто:

  1. Уникати одразу усіх стимуляторів. Зосередьтесь лише на компульсивній поведінці, що характерна (заважає) саме вам.
  2. Зменшувати кількість дофаміну. Практика покликана боротися із залежною поведінкою, а не з нейромедіатором, як таким.
  3. Не розмовляти ні з ким, і не розважатися. Насправді, Семах радив голодування саме щоб стимулювати здорову для людини поведінку, в тому числі – соціалізацію.
  4. Не працювати та медитувати. Звичайно, можна медитувати або відпочивати від роботи, якщо вам хочеться, проте дофамінове голодування Сепаха не обов’язково включає цю діяльність.
  5. Вважати цей тренд виключно для модних програмістів із Силіконової долини.

Вільний від роботи час Сепах радить витрачати на спорт, приготування їжі, спілкування, творчість, відпочинок. Він підкреслює, що у випадку якщо вам щодня не вдається вписати роботу і розваги у 12-15 годин денного часу – скоріш за все ви неправильно розподіляєте свою енергію та час.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб читати найсвіжіші статті, брати участь в опитуваннях і дізнаватися про актуальні вакансії!

Share on FacebookTweet about this on Twitter

Кращі статті за тиждень – у вас в пошті!

Читайте також