Сьогодні ми навіть не уявляємо свого життя без смартфона. Уранці прокидаємось від будильника на гаджеті, спілкуємось, завжди знаємо останні новини, погоду, живемо «онлайн життям», часто за рахунок звичайного. Звісно ж, винний у цьому не наш улюблений смартфон, а унікальні можливості сучасних технологій та послаблений самоконтроль. Навряд чи хто замислюється, скільки реального часу проходить повз нас, поки ми залипаємо у гаджеті.

Випадково почута нашим колегою фраза дитини «мамо, я хочу бути твоїм телефоном, ти любиш його більше, ніж мене», надихнула редакцію детальніше розглянути фабінг, та як це соціальне дійство все більше впливає на відносини між людьми.

Фабінг (англ. phubbing, від phone – телефон + snubbing – зневажливе ставлення) – соціальне явище, коли в процесі спілкування з іншими людина надає перевагу гаджету, нехтуючи співрозмовником.

Фабери, вони такі

Вчені стверджують, що фабінг виникає на ґрунті психологічних проблем: неадекватної самооцінки, низького рівню самоконтролю та відповідальності, інколи навіть депресивного стану.  Під час спілкування фабер постійно, за звичкою, риється у смартфоні, моніторить будь-яку інформацію, переглядає вже раніше побачене, грає в ігри ігноруючи при цьому оточення, залишається поза темою реальної розмови. Постійно тримає смартфон у руці, навіть під час пересування. Лякається, коли згадує, що, можливо, забув телефон вдома, або він може розрядитись. Під час розмови з іншою людиною постійно перевіряє смартфон через звукове сповіщення,  часто і безпідставно сканує стрічку новин. Навіть під час вживання їжі не може відірвати погляд від екрану. До речі, психологи стверджують, що спожиті таким чином страви втрачають смакові якості.

Фабінг у великих порціях може  навіть перерости у клінічний випадок, номфобію – страх залишитись без мобільного телефону. Отже, типовий портрет фабера: людина, постійно на варті оповіщень, яка слідкує за новинами (раптом без неї у колі знайомих відбулась якась подія), байдужа до реальних оточуючих. Крім того, напруження зору та залипання в екран за коштом різних активних дій, не йде на користь здоров’ю.

Фабери серед нас

Виходячи з досліджень психологів, найбільший процент фаберів серед представників покоління Z. Про них кажуть: «народилися зі смартфоном». Z-ти надають перевагу спілкуванню у соцмережах, а не особистому. У їхньому підлітковому світі фабінг діє майже на постійній основі та вважається нормою. Більш стримані у цьому відношенні міленіали та трохи старші люди: скільки б у вас не було мегаважливих онлайн завдань,  ігнорувати співрозмовника на користь смартфона грубо і неприйнятно. Люди цієї вікової категорії є і найбільш уразливими до фабінгу. Дослідники виявили ще й гендерний бік питання: жінки займаються фабінгом частіше та довше, для них це вияв соціальної інтернет-активності. Чоловіки ж у більшості сприймають смартфон як багатофункціональний технічний пристрій, але й серед них теж є фабери.

Вас проміняли на гаджет?

Які ж відчуття спіткають фабі-людину, яка стає жертвою фабера у родині, на роботі, на відпочинку у компанії тощо? Коли фабінг відбувається у родині, більшість жертв відчувають ревнощі, біль від відсутності уваги та нехтування. На жаль, від браку уваги збоку батьків-фаберів страждають також діти, набуваючи комплекси з дитинства. Там де фабінг, частіше виникають конфлікти, невдоволення відносинами та життям у цілому.

На робочих місцях поведінка фаберів викликає у фабі роздратування, злість, нервозність, відчуття неповаги та некоректності ситуації. Це псує продуктивні робочі відносини. Не дуже хочеться обговорювати питання з людиною, яка тебе не слухає, тому що блукає десь далеко у віртуальному світі.

Зрозуміти та вибачити?

Як же протистояти такому неприємному явищу? Як знайти золоту середину між людським спілкуванням, особистим простором та сучасними технологіями?

Насамперед треба пам’ятати, що фабер не зловмисник. Ним володіє імпульсивне бажання спілкуватися та бути в курсі усього. Зовсім ніяк він не хоче залишитися один у реальному житті. Тож визначте, наскільки великий масштаб зловживання, та чи варто вживати кардинальні заходи. Розмовляйте з фабером про те, які наслідки можуть бути, чи вже навіть є, якщо ігнорується живе спілкування.

Фаберу ж можемо порадити бути сильним та вихованим, увімкнути режим самоконтролю. Якщо посеред живого спілкування виникла нагальна потреба залізти у смартфон, попросіть вибачення  у співрозмовника за перервану бесіду, навіть якщо це ваша мала дитина. Намагайтесь здійснювати онлайн спілкування у прийнятних часових рамках, а не гаяти вільний час, обділяючи своєю увагою близьких. Під час прийому їжі не кладіть гаджет на стіл, аби не було спокуси заглядати в нього кожні 2 хвилини. Якщо ви фабите колективно, запропонуйте друзям інший вид спілкування: живе обговорення та обмін новинами. Це набагато краще, ніж ставити лайки та писати коменти френдам з фейсбука, які сидять поруч, залипнувши кожний у свій девайс.

Отже, як підсумок, можемо сказати, що немає у світі нічого найдорожчого за живе спілкування та здорові відносини  між близькими та знайомими людьми. І якщо вам, спілкуючись у реальній розмові, заманеться зробити черговий перегляд стрічки новин (вже аж п’ять хвилин пройшло), відкладіть, будь ласка, смартфон та подивіться співрозмовнику в очі.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб читати найсвіжіші статті, брати участь в опитуваннях і дізнаватися про актуальні вакансії!