Герої серед нас: Катерина Маєвська, донор крові

Із введенням карантину люди, на жаль, не хворіють менше, і багато пацієнтів – дорослі та діти, потребують підтримки донорів, які готові здати свою кров. Чому це так важливо саме зараз? Досвідом поділилася наша колега, журналістка robota.ua Катерина Маєвська.

«Зважитися на першу в житті донацію крові було елементарно: просто побачила допис волонтерів про те, що наразі крові критично не вистачає, прочитала переліки протипоказань, впевнилася, що не маю жодного. За кілька кліків записалася на здачу за допомогою громадської ініціативи «Среды в Охматдете», що підтримує центр крові Охматдиту та відділення в Інституті Амосова; мені надали детальні інструкції неймовірно привітні волонтери. Я дотримуюся карантинного режиму, але це складно психологічно – поки хтось «на фронті», просто працювати з дому; здається, що не приносиш людям жодної користі. А здати кров – означає допомогти тим, кому вона необхідна, та ще й легально порушити режим самоізоляції на пару годин.

Організації та волонтери, які опікуються цим питанням, наголошують, що донори надзвичайно потрібні. «Запастися» кров’ю наперед неможливо, а донацій стало менше – через обмеження роботи транспорту та небажання людей виходити з дому без крайньої потреби. На власному досвіді переконалася: жодних проблем немає. Щодо трансферу – якщо немає особистого авто, «Среды в Охматдете», Donor.ua та інші організації домовилися зі службами таксі (Uber, Uklon) про безкоштовні поїздки, а наразі право на проїзд донори отримали і в громадському транспорті.

В центрі крові в Охматдиті все працює як годинник: соціальна дистанція дотримується, є антисептики, маски, проводиться прибирання та дезінфекція. Лікарі надзвичайно компетентні та уважні.

Перед донацією треба заповнити анкету, здати аналіз крові та пройти простий медогляд – зокрема, лікар запропонує виміряти температуру та тиск, поставить питання щодо самопочуття. Власне донація займає кілька хвилин. Знаю, що після здачі крові може відчуватися, наприклад, легке запаморочення чи сонливість, проте особисто я взагалі не відчула жодних змін і готова була здати ще одну «порцію» 🙂 Звичайно, це неможливо – має пройти мінімум 60 днів, отже, повернуся влітку.

Водночас дуже важливо зважати на власні можливості. Якщо є абсолютні чи тимчасові протипоказання або погане самопочуття – ліпше пошукати інший спосіб допомогти, щоб не витрачати дарма ресурси лікарні. Важливо також дотримуватися певних правил: за 72 години не приймати ліки, що містять аспірин чи інші анальгетики; 48 годин не вживати алкоголь; 24 години – жирну, гостру, копчену їжу, молочні продукти та яйця, пити багато води та відмовитися від фізичних навантажень. В день донації треба виспатися (що теж є перевагою, довелося лягти спати вчасно вперше за місяць), легко поснідати (каша на воді, солодкий чай, печиво), а от від паління відмовитися, взяти паспорт – і вперед. Безпосередньо перед донацією вас пригостять солодким чаєм.

Саме зараз – найкращий час, щоб здати кров, уперше чи вдесяте. Це не боляче, безпечно для здоров’я і дуже-дуже потрібно – наскільки мені відомо, одна донація допомагає двом-трьом людям. А якщо ви соціально активна людина, це ще і дозволяє вам бодай ненадовго позбутися неприємного відчуття, що ви – почекун, який мусить рахувати дні до закінчення карантину, щоб повернутися до дій».

Якщо у вас є своя історія, якою ви хотіли б поділитись, – пишіть нам на robotaua.official@gmail.com і ми опублікуємо її!

Share on FacebookTweet about this on Twitter

Кращі статті за тиждень – у вас в пошті!