Хронічна втома: основні симптоми та методи профілактики

Ольга Шабловська,
практичний психолог, президент Міжнародної психологічної асоціації проєктивних методик

Прагнення бути успішними, добре заробляти, побудувати кар’єру та реалізуватися в житті змушують нас багато працювати. Часто ми дозволяємо собі працювати більше за інших, бо хочемо відчувати себе незамінними. Погоджуємося працювати без вихідних і відпустки, адже думаємо, що без нас все розвалиться. Можемо спостерігати, як робота забирає всю енергію, весь час, стає на перше місце в житті. Це призводить до того, що в якийсь момент відчуваємо, що втомилися і хочемо відпочити. Але водночас згадуємо, що незамінні, що нам так багато довірили, тому продовжуємо працювати попри втому. Кажемо собі: «Я мушу!», «Мені треба!», «Я повинен/повинна!» і продовжуємо трудитися.

Якщо помічаєте за собою схожу стратегію поведінки, то є велика ймовірність того, що у вас розвинеться хронічна втома.

Втома та синдром хронічної втоми – у чому різниця

Зазвичай після якісного відпочинку втома відступає, ми готові жити звичним життям. А за синдрому хронічної втоми навіть після відпустки/відпочинку людина не відчуває припливу енергії та бажання активно діяти.

Синдром хронічної втоми (СХВ) – це захворювання, яке характеризується сильною втомленістю навіть після відпочинку і триває понад 6 місяців.

Симптомами захворювання є не лише знесилення та швидка втомлюваність. Людина з СХВ має порушення сну, їй важко концентрувати увагу, без чашки кави вона не включається в активний робочий день, в неї можуть бути часті головні болі, збільшитися лімфовузли в ділянці шиї/під пахвами, а також виникати болі в м’язах/суглобах.

Наслідки

Хронічне виснаження та порушення сну може призвести до гіпертонії, інсультів чи інфарктів. СХВ також впливає на зниження імунітету, як наслідок – людина може часто хворіти на ГРВІ та інші вірусні та бактеріальні захворювання. За відсутності енергії та відчуваючи постійну втому люди стають більш емоційно вразливі, вони можуть бути різкими під час розмов та більш конфліктними, а це негативно впливає на відносини в колективі та сім’ї.

Ми часто говоримо про вигорання на роботі, так ось – вигорання є «першим дзвіночком», що ви у зоні ризику та у вас може розвинутися синдром хронічної втоми.

До цього захворювання можуть призвести:

  • часті перепрацювання та постійна втома
  • важкі умови роботи
  • несприятлива емоційна ситуація вдома/на роботі
  • часті стреси
  • нехтування відпочинком
  • погане харчування
  • недостатня кількість сну

Хто в зоні ризику?

Найчастіше це захворювання спостерігається в людей середнього віку (від 30 до 50 років), які прагнуть кар’єрного росту, хочуть досягнути фінансової незалежності та все роблять, щоб бути успішними. Вони працюють не покладаючи рук, робота в них виходить на перший план, з часом вони відчувають, ніби звалили на себе дуже важку ношу, але продовжують бути в цьому стані, не зупиняються, не дають собі відпочити, працюють попри відчуття втоми. Згодом відчувають себе виснаженими. Таке виснаження (емоційне, фізичне, психологічне) знижує імунітет, тому людина може захворіти на простуду або вірусне захворювання. Якщо навіть у цьому стані вона продовжує працювати, не даючи собі відпочити навіть під час хвороби, то велика ймовірність того, що це може перерости у синдром хронічної втоми.

Діагностика

СХВ часто важко діагностувати, тому що людина звертається до вузьких спеціалістів з кожним симптомом окремо, думаючи, що це різні захворювання. Наприклад, до невропатолога звертаються з головними болями, до ревматолога – з болями в суглобах, до окуліста – зі скаргами на зір. Але часто важко з’ясувати причину захворювання, оскільки різні обстеження/аналізи можуть говорити про те, що фізіологічний стан в нормі, але людина водночас відчуває симптоми, які ми описали вище.

Якщо підсумувати вищесказане, то можна стверджувати, що СХВ з’являється в людей, які не вміють або не хочуть турбуватися про себе, не чують своє тіло, яке говорить про втому, «заганяють» себе в глибоку яму, з якої потім не так легко вибратися.

Щоб лікування було ефективним, потрібно підійти до нього комплексно: застосовувати рекомендації лікаря та звернутися до психотерапевта/психолога. Важливо не лише зменшити симптоматику, а й усунути причину захворювання.

Методи профілактики СХВ

  • Дотримуватися режиму для. Не перепрацьовувати та якісно відпочивати.
  • Спати не менше 7-8 год.
  • Дотримуватися здорового харчування.
  • Урізноманітнити свій день прогулянками на вулиці, фізичною активністю.
  • Розмежувати особисте життя та роботу. Не намагатися все зробити одночасно.
  • Займатися улюбленою справою. Працювати на роботі, яка приносить задоволення.

Не забувайте, що важливо любити та турбуватися про себе, а такому разі синдром хронічної втоми вам не загрожує.

Share on FacebookTweet about this on Twitter

Кращі статті за тиждень – у вас в пошті!

Читайте також