Олександр Воробйов, електромонтер ДТЕК Запорізька ТЕС, більше місяця працює і живе на станції в ізольованому режимі: «Все добре! Просто у мене зараз найдовша зміна в житті»

Усі професії важливі. Але без деяких суспільство накрив би «блекаут» – адже хто стоятиме на варті життя, здоров’я та безпеки?

Спецпроект #потрібні_люди – серія інтерв’ю The Point (robota.ua) з представниками соціально значущих професій: небезпечних, складних і неймовірно цікавих. За кожним професійним вибором – унікальна історія. Ми запитаємо в наших героїв, чому вони обрали свою справу та які виклики, непомітні для оточуючих, приймають щодня.

З впровадженням карантину компанія ДТЕК вдалася до нестандартного рішення – перевести свої теплоелектростанції на капсульний (ізольований) режим роботи. Тобто частина виробничого персоналу, необхідного для забезпечення населення світлом та теплом, у прямому сенсі живе на роботі вже кілька тижнів. Серед них і наш герой – Олександр Воробйов, електромонтер з ремонту та монтажу кабельних ліній електричного цеху ДТЕК Запорізької ТЕС.

– Олександре, в чому полягають ваші обов’язки на теплоелектростанції?

– Я відповідаю за виконання ремонту кабелів усіх типів і класів напруги від низьковольтних до високовольтних, ремонт і монтаж мережі освітлення.

– Щоб гарантувати безперервне виробництво електроенергії, після запровадження карантинних заходів було вирішено перевести частину працівників ТЕС, зокрема – і вас, на ізольований режим роботи. Що це означає?

– Ми знаходимося на станції в режимі 24/7. Коли по всій країні оголосили карантин, працювати в ізольованому режимі залишили стільки людей, щоб вистачило на обслуговування обладнання і на поточні ремонтні роботи. Гадаю, компанія врахувала всі ризики. Завдяки цьому і енергосистема отримує свої кіловати, і ми залишаємося здоровими в ізоляції.

Рішення було правильним і, як згодом підтвердилося, дуже своєчасним. Пізніше в нашому місті виявили хворих. Але серед теплоенергетиків, слава Богу, таких немає. Ізольований режим – це насамперед турбота про наше здоров’я і про здоров’я наших близьких. Ми тут працюємо заради них.

– Чи мали ви право відмовитися?

– Права у нас всіх є. Я просто не вважав за потрібне відмовлятися. Треба так треба. Нас попросили – ми зробили. До того ж, нас і тут непогано годують, як говорили в одному мультфільмі. Тож чому б не лишитися?

– Як довго ви в прямому сенсі живете на роботі?

– 21 березня розпочалася моя зміна. І я буду на своєму робочому місці, поки це необхідно станції і компанії. Напевно, поки в країні триватиме карантин.

– Чи змінять вас згодом інші колеги?

– Часткова ротація, звичайно, буде. Але я залишуся і на третю хвилю.

– Який у вас графік?

– Робочий тиждень – 40 годин, з 8.00 до 17.15.

– Опишіть, будь ласка, ваш стандартний робочий день.

– Умився. Одягнув робу. Сходив на сніданок. Пройшов цільовий інструктаж. Допустився до роботи. Далі – звичайний робочий день. Виконуєш усе, що повинен. Наприкінці робочого дня закриваю наряд. У душ – і «додому». Тільки тепер дім – це моя майстерня, де зі мною живе ще 5 людей. Звичайно, не зовсім, як удома. Але цілком прийнятні умови. Я займався туризмом в молодості. Тому знаю, що таке похідні умови. А тут ще й світло та тепло.

– Чи виникали ситуації, до яких ви не були готові?

– Усе відбувається за планом. Позаштатних ситуацій не виникало. Ще до ізоляції стався випадок, коли я перебував на підвищенні кваліфікації в Одесі. Тоді з вечора був сильний ураган – повалило дерева, обірвалися лінії електропередач і телефонного зв’язку. Я брав участь у ліквідації наслідків стихійного лиха та ремонтно-відновлювальних роботах. Спаяв, заізолював, відремонтував кабель на території комбінату. Потім на станції за проявлену активність керівник мені подякував.

– Як облаштовані побутові умови? Як ви відпочиваєте та проводите вільний час, якщо він у вас є?

– Годують у їдальні професійні кухарі. Дівчата стараються. Все смачно! Ліжка розташовані в теплих майстернях. Вода, холодильник, санвузол – все є.

Сприймаю такий режим роботи як життя в гуртожитку. Основна частина дня нічим не відрізняється від звичайного робочого режиму. У вихідні активні колеги влаштовують турніри: настільний теніс, жим штанги, нарди. Грають між станціями в брейн-ринг. Але мені до душі більш спокійний відпочинок. Всі вихідні, наприклад, я спав і ходив на риболовлю на охолоджувальний ставок нашої ТЕС. Нещодавно руками зловив коропа! Вагою до 1 кілограма. Пригощалися ним на Великдень.

– Як ви підтримуєте фізичну форму?

– Робота, щоденна зарядка, режим харчування. Тоді і бадьорим будеш, і здоровим.

– Чи важко вам психологічно?

– Зовсім ні. Я до всього був готовий.

– Ви цілодобово поруч із колегами. Чи виникають конфлікти?

– Ми з колегами разом з 2011 року. На роботі проводимо дуже багато часу і в нормальному режимі, тому це не складно. Добре одне одного знаємо і підлаштувалися. Всі дорослі люди і давно навчилися уникати гострих кутів, вирішувати ситуації, не допускаючи конфліктів. За цей час колеги стали другою родиною. А родина? Сумує. Проте ми всі розуміємо, що інакше не можна.

– А як новину про вашу ізоляцію на роботі сім’я сприйняла спочатку?

– Вони у мене молодці, підтримали. Не на війну ж я пішов. Усі живі-здорові. Все добре! Просто у мене зараз найдовша зміна в житті.

– Чи маєте ви змогу спілкуватися з рідними?

– Звісно! Ми ж не на іншій планеті! Щодня телефонуємо одне одному, спілкуємося по Вайберу, пишемо СМС вранці і перед сном. Цікаво ж дізнатися, чим зараз зайнята мама або про що думає кохана дівчина. Про такі дрібниці в звичайні дні не замислюєшся.

– Чи усвідомили ви за цей час щось важливе?

– Так. Що людині все до снаги.

– Що вас підбадьорює в ізоляції?

– Родина, риболовля, прогулянки по території. А ще – жарти колег. Ми, енергетики, без цього не можемо. Почуття гумору допомагає в роботі.

– Коли ви повернетеся до звичного життя – що зробите насамперед?

– Поїду на море. Піду купатися, напевно. Шашлики, уха… І одразу подамо з коханою заяву до РАГСу.

– Чому ви там, де є зараз? Яка ваша особиста мотивація?

– Я тут тому, що потрібен. І можу принести більше користі, ніж якби залишився вдома. Та і люблю я свою роботу. Колег. Станцію. Я тут, тому що люблю це все.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб читати найсвіжіші статті, брати участь в опитуваннях і дізнаватися про актуальні вакансії!

Share on FacebookTweet about this on Twitter

Кращі статті за тиждень – у вас в пошті!