Кар’єра кур’єра: бліц-інтерв’ю з працівниками Glovo та Uber Eats

Share on FacebookTweet about this on Twitter

У жовтні 2018 року в Києві почав працювати сервіс «доставки чого завгодно за 60 хвилин» Glovo. Через кілька місяців, у лютому 2019 року, у нього з’явився більш нішевий конкурент — сервіс доставки їжі Uber Eats. Для користувачів ці сервіси мало чим відрізняються, адже вартість і швидкість доставки майже однакова. Тож нам стало цікаво почути думку кур’єрів, які працюють у компаніях.

Ми вирішили спіймати по одному з прудких представників кожного сервісу — пана Ануша із Glovo та пана Євгенія з Uber Eats — і розпитати їх про нелегку роботу у таку пекельну спеку. Як працюють ті, хто постачають їжу у ваші кондиціоновані офіси? Як поводити себе з ними і чи варто їм заздрити? Все, що ви хотіли знати про сучасних бургер-героїв, у нашому бліц-інтерв’ю.

Попереджаємо: тут — лише особистий досвід кур’єрів та їх суб’єктивні погляди, які не відображають позицію редакції.  

— Чи подобається вам робота?

Ануш, кур’єр Glovo: Я працюю тут уже 2 місяці. Мій графік — з 11 ранку до 11 вечора. Я не втомлююсь, мені це в кайф. Я дуже радий, що знайшов роботу до душі. Я з Туркменістану, вже 5 років навчаюся в Україні. Закінчив Уманський педагогічний ВНЗ, поїхав працювати на Батьківщину вчителем фізики та математики, але пропрацював лише 9 місяців. Зарплата вчителя там – 200-300$. Повернувся в Україну і продовжую навчання на менеджера. Мені тут дуже подобається: привітні люди, недороге навчання, гарний інтернет, клімат. Більше схоже на Європу. Хотілося б тут залишитися.

Ця робота для мене – легкий та прибутковий підробіток. Я підробляв також на шаурмі, це було складніше. У Туркменістані температура сягає влітку 55 градусів, тож 35-40 для мене — комфортна температура, працюю із задоволенням. До того ж, це спорт! За 2 місяці скинув 10 кілограмів. Графік можна складати собі самостійно: хочеш – працюєш, ні – вимкнув додаток і сиди вдома, відпочивай.

Євгеній, кур’єр Uber Eats: Я пішов туди, щоб підзаробити: реклама обіцяла до 20 тисяч гривень на місяць. Плюс – там вільний графік. На цьому плюси роботи закінчуються. Я подавав заявку і в Glovo, але чекав на відповідь цілий тиждень, і за цей час влаштувався в Uber Eats.

Я чув, що у Glovo на кур’єрі більша відповідальність: там клієнти можуть сплачувати готівкою. Кур’єр раз на тиждень має віддавати готівку разом зі всіма чеками в офіс. В Uber тільки безготівковий розрахунок. Glovo, окрім їжі, доставляє товари з аптек та інших магазинів, відповідно, в нього більше партнерів порівняно з Uber Eats.

Ускладнюється робота тим, що Київ зовсім не пристосований до велосипедної їзди. Водії завжди паркуються на полосі, яка має би бути велосипедною, тож доводиться виїжджати на проїжджу частину. Розвертатися, їхати серед машин дуже складно. Водії автомобілів не рахуються із велосипедистами.

Фізично це дуже складна робота. Замовлення поблизу бувають доволі рідко. Часто буває, що тільки спустився — потрібно підійматися знову. Мій рекорд – 7 годин роботи за день.

— Скільки ви заробляєте?

Ануш, кур’єр Glovo: 200-250$ на тиждень. Завдяки цьому маю можливість допомагати батькам грошима. У нас є система бонусів: якщо доставляєш 10 замовлень на тиждень – бонус 400 грн, 20 — 900 грн, 30 – 1500 грн, 40 – 2200 грн, 50 – 2750 грн, 70 – 4200 грн. Щотижня я доставляю більше 80 замовлень. І щодня за кожну доставку нараховується від 30 до 50 грн, залежно від кілометражу. 17 грн за кожне замовлення плюс 5,50 грн за кожен кілометр. Тож в середньому – щодня по 400 грн, плюс тижневий бонус. У мене виходить доставити 13-14 замовлень на день. Коли дощить, замовлень більше – буває до 20. Люди неохоче виходять із дому, тому замовляють більше їжі.

Сумку мені видали безкоштовно. Якщо вона забрудниться або пошкодиться – можна безкоштовно замінити на нову. Power Bank (портативний зарядний пристрій – прим. авт.) також можуть видати. Гроші за роботу сплачують регулярно.

Євгеній, кур’єр Uber Eats: Будь-яке замовлення коштує 30 гривень, плюс приблизно 6 грн за кілометр. До того ж, за кожним районом міста закріплений певний коефіцієнт, на який помножується оплата за доставку. Він, зазвичай, становить від 1,3 до 1,6, залежить від зайнятості водіїв та кількості замовлень. За замовлення в понеділок зранку, о 12, яке забере 15 хвилин мого часу, на Подолі, я отримаю гривень 60-70. Але таких замовлень мало. Дуже часто, коли я приймаю замовлення, бачу адресу на іншому кінці міста. На тиждень я заробляю приблизно дві тисячі гривень. Я працюю приблизно 5 годин на день, з 10 до 3 — найкращий час. Більше фізично складно витримати.

Щодо графіку виплат: було пару інцидентів, коли партнер Uber, з яким я співпрацюю, затримав 60 та 200 гривень. Прийшлося вести довгі телефонні перемовини з офісом. Врешті-решт мені таки заплатили.

Для того щоб працювати, необхідно мати брендовану сумку. Щоб її отримати, треба стояти у довгій черзі, де сумки видають у випадковому порядку. Тобто можна чекати один день, а можна – три місяці. Коли черга нарешті доходить, треба купити сумку за тисячу гривень. Інший варіант — шукати не нову сумку на OLX. Там підприємливі особи виставляють сумки за півтори-дві тисячі гривень. Я купив свою у спеціальному чаті водіїв за 1500. Партнери Uber Eats також пропонують орендувати рюкзак у них за 100 грн/день. Це дуже багато. Але інколи новачки хочуть спробувати працювати, не купляючи одразу рюкзак. Тоді оренда може бути в нагоді.

— Чи трапляються якісь складні замовлення, неприємні клієнти?

Ануш, кур’єр Glovo: Мені — ні.

Євгеній, кур’єр Uber Eats: Люди часто не дуже привітні. Ігнорують чайові, не вітаються. Це образливо, я ж людина. Трошки ввічливості та поваги не завадить. Буває, підіймаюся пішки на 5 поверх, людина відчиняє двері, забирає замовлення і зачиняє. Наче я робот. Буває, звичайно, що люди виходять на двір, щоб мене зустріти. Але це рідкість.

Як бачимо, робота кур’єром-драйвером доволі специфічна і сподобається не кожному. Але якщо ви саме хотіли трошки схуднути або провітрити голову від офісної роботи – це саме те, що треба!

А якщо ж ви залишаєтеся по клієнтську сторону, не забувайте, що кожного разу, коли ви забуваєте про ввічливість або чайові, у світі плаче один кур’єр, гадаючи, що з ним не так.

Інші статті по темі: 

«Я свідомо обирала символічні гроші в обмін на досвід роботи»: фрілансерка Анастасія Баранник – про тернистий шлях до професії, зарплату та репутацію

«Система не видит людей – она видит документы»: история беженца из Уганды, который мечтает найти работу в Украине

Про рідкісну професію ткача, традиції в сучасній обгортці та час на прибутковість: інтерв’ю із засновницями бренду килимів Zv’yazani

Share on FacebookTweet about this on Twitter

Лучшие статьи за неделю – у вас в почте!