Запитайте юриста: чи можна добитися компенсації за звільнення на підставі втрати довіри?

У вас є питання щодо працевлаштування, зарплати, атестації, звільнення або дискримінації на роботі? Ви вважаєте, що роботодавець порушує ваші права? Або навпаки – не впевнені, чи законні ваші вчинки стосовно компанії?

Редакція The Point продовжує рубрику «Запитайте юриста». У коментарях до кожного матеріалу рубрики ви можете ставити запитання, пов’язані з вашими робочими правами та обов’язками. І ми попросимо експертів – провідних фахівців у сфері трудового права – роз’яснити спірні моменти.

«Що може бути причиною звільнення працівника у зв’язку з втратою довіри?», «Чи можна добитися компенсації від роботодавця за таке звільнення?», Чи може працівник оскаржити звільнення у зв’язку з втратою довіри?». Відповіді експерта читайте в новому випуску.

Тетяна Бибка, адвокат АО «Місечко та Партнери»

Підстави звільнення

Трудовий договір, який укладається на невизначений строк/строковий до закінчення строку своєї чинності, власник може розірвати виключно у випадках, які визначені ст. 40 Кодексу. Статтею 41 Кодексу встановлено додаткові підстави, за яких можна розірвати ТД з певними категоріями співробітників за визначених умов. Так, п. 2 ч. 1 вказаної статті визначено, якщо співробітником вчинені винні дії, які можуть бути причиною втрати довіри працедавця, йому загрожує звільнення. Варто зазначити, що це відбувається за умови, якщо мова йде про обслуговування співробітником товарних цінностей, грошових, культурних.

Хоча законодавче формулювання і не дозволяє визначити конкретний перелік дій, що можуть стати причиною для розірвання трудових відносин, однак виокремлюють певні умови, які можуть призвести до цього:

  • якщо співробітник умисно/з необережності вчинив дії, які можуть дати працедавцю підстави втратити довіру (співробітник не дотримувався правил здійснення операцій з матеріальними цінностями, залишив їх (грошові кошти, товар) без нагляду, тощо);
  • наявність доведеної вини співробітника.

Водночас не обов’язково працедавець може зазнати негативних наслідків або йому може бути завдано матеріальну шкоду, однак і необґрунтованих припущень не може бути достатньо, щоб звільнити співробітника.

Втрата довіри може стати результатом вчинення співробітником таких дій, які є підставами робити висновки – якщо він залишиться на посаді та займатиметься обслуговуванням грошових/матеріальних цінностей, це може бути причиною їх втрати.

Кого можуть звільнити у зв’язку з втратою довіри?

На цій підставі можна звільнити виключно певну категорію співробітників, які займаються обслуговуванням грошових коштів, товарних/культурних цінностей (включно – приймання, зберігання, перевезення). Зазвичай в трудовому договорі з працедавцем/в окремому документі міститься умова щодо матеріальної відповідальності особи, а гроші й товарні цінності можуть одержуватися під звіт.

Судова практика з цього приводу визначає, що з’ясовуючи питання щодо віднесення громадянина до таких співробітників, у кожному окремому випадку має з’ясуватися:

  • чи є здійснення таких операцій основним змістом робочих обов’язків співробітника;
  • чи має здійснення ним вищезазначених дій відповідальний характер, підзвітний (чи є облік, контроль руху та зберігання цінностей).

Якщо працівник неумисно (з необережності) вчинив винні дії, чи мають право його звільнити?

Звільнення у зв’язку із втратою довір’я до співробітника на підставі п. 2 ч. 1 ст. 41 Кодексу може відбутися, якщо він вчинив винні дії. А чи були вони зроблені навмисно, в результаті необережного ставлення до виконання робочих завдань, чи передбачав їх співробітник/повинен був їх передбачити – значення не має.

Працедавець повинен довести провину співробітника – це можуть бути факти, об’єктивні обставини, які послугують доказом винних дій. Наприклад: якщо систематично бракує цінностей, які довірялися співробітнику; він халатно ставиться до виконання робочих завдань; порушуються правила торгівлі; співробітник краде; обмірює; обважує клієнтів; завищує ціни; привласнює матеріальні цінності.

Варто зазначити, що підозра працедавця, не може бути серед підстав для недовір’я.

Відповідні висновки зроблені в Постанові.

Оскарження звільнення

У випадку протиправного звільнення співробітник для відновлення своїх порушених прав може подати позов до суду (районний, районний у місті, міський, міськрайонний – ст. 232 Кодексу). Також можна вимагати поновлення, виплатити зарплату за період вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Компенсація

Суди, установивши відсутність законних підстав для звільнення, які зазначені у наказі, повинні поновити співробітника (ст. 235 Кодексу).

Орган, яким розглядається спір, має винести рішення про:

  • поновлення;
  • виплату співробітнику зарплати за період вимушеного прогулу (1 рік).

Під час розгляду заяви про поновлення понад 1 рік (і вини співробітника в цьому немає), виплачується зарплата за весь період вимушеного прогулу. Якщо працедавець затримав видачу трудової книжки – ситуація аналогічна.

Крім того, власник може бути зобов’язаний відшкодувати моральну шкоду співробітнику у разі, якщо порушення його прав спричинили моральні страждання, він втратив нормальні життєві зв’язки та вимагаються додаткові зусилля для організації життя (ст. 237-1 Кодексу).

Працівник може отримати не лише повну компенсацію зарплати за час, коли він був без роботи, а й отримати відшкодування за втрати немайнового характеру.

Отже, якщо ви впевнені, що звільнення відбулося без законних на те підстав, не бійтеся звертатися до суду для відновлення своїх прав. Не варто також забувати, що запорукою успіху може стати кваліфікована допомога юриста, який зможе побудувати правильну правову позицію та підготувати до суду належним чином оформленні процесуальні документи.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб читати найсвіжіші статті, брати участь в опитуваннях і дізнаватися про актуальні вакансії!

Share on FacebookTweet about this on Twitter

Кращі статті за тиждень – у вас в пошті!

Читайте також