«Я цьому не вірю»: критичне мислення в епоху фейків

Життя – дуже динамічний процес. У побуті, на роботі, у навчанні ми щоденно отримуємо свою порцію інформації. Різна за своїм походженням та джерелами, інколи насичена фейками та маніпулятивним матеріалом, вона істотно впливає на якість нашого життя. А дивлячись на те, якими бурхливими видались попередні роки та рік теперішній, інформаційний потік вражає, шокує та лякає. Погіршується настрій, а з ним і якість життя.

Гарна новина: проти такого явища існує «антидот» – критичне мислення. Критичне мислення нічого спільного не має з критикою, це насамперед інструмент для перевірки інформації на достовірність та її переосмислення: багато поставлених питань, висновків, власної оцінки дійсності та прийняття рішень в умовах невизначеності. Тож розбираємось, як і коли використовувати такий корисний у повсякденному житті лайфхак.

Як це працює?

За Вікіпедією критичне мислення (дав.-гр. κριτική τέχνη як «мистецтво аналізувати, судження») – здатність людини піддавати сумніву інформацію, яка надходить, зокрема і власні переконання.

За результатами дослідження міжнародних організацій USAID і Internews, 60 % населення України не мають схильності до критичного мислення. Тобто, вірять тому, що чують та бачать на власні очі. Як наслідок – сприйняття повідомлень ЗМІ на віру, або з погляду власної інтуїції. З таким підходом розрізнити правду від фейку майже неможливо.

У сучасному світі фейки та маніпуляційні матеріали подають з яскравими емоціями. З них найвпливовіші на психіку: страх (як же без нього?), образа, гра на почутті патріотизму, гордість, захоплення. Вразливі люди, нахапавшись новин, розповсюджують їх у своєму оточенні, додаючи власну думку, що робить їх ще більш епатажними. Емпатичних, вразливих людей таким чином легко загнати у депресію або мотивувати до непередбачуваних вчинків.

Максим, 32 роки: «Розмови з мамою телефоном (вона у мене з олдскулів, месенджерами практично не користується) – це суцільний треш: зі страхом за майбутнє переказує мені те, що «передавали у телевізорі»: епідемії, катастрофи, війни… Зовсім не фільтрує інформацію. У мене після розмов завжди залишається осад на душі і трохи страшно виходити на вулицю, хоч я і дорослий чоловік, розумію, що це занадто, але потребую час, аби заспокоїтись».

Ірина, 28 років: «Сприймаючи негативну інформацію, я починаю аналізувати, питати себе: наскільки особисто я у цьому впевнена? Звідки джерело, хто автор, наскільки правдиві аргументи, чи доведені всі припущення? І потім розумію: так, тут щось не те, це клікбейт, маніпуляція або взагалі фейк. Такі новини не зачіпають мою психіку і мені спокійно на душі».

Як бачимо, поставлені до інформації запитання, базовані на критичному мисленні, дають адекватну картину реальним подіям та полегшують життя.

Як вивести на чисту воду?

Доктор наук із соціальних комунікацій Марія Бутирина радить кілька простих кроків, щоб зрозуміти, наскільки достовірною є подана вам інформація:

  • Якщо у заголовку обіцяють сенсацію або потрясіння – інформація маніпулятивна або взагалі фейкова.
  • Інформація подана без посилання на її джерело – невідомо, де здобута. Це сумнівна інформація.
  • Відсутні коментарі всіх конфліктуючих сторін. Тобто чиясь думка навмисно ховається, а чиясь виставляється на передній план. Маніпулятивна, замовна інформація.
  • У матеріалі багато емоційних виразів та прикметників. Інформація не правдива, надана для підвищення рейтингів.

Правильні питання

Отже, почувши тривожну для вас інформацію, психологи радять застосовувати критичне мислення: ставити питання, які пояснюватимуть її походження та достовірність:

– Наскільки сильно я в цьому впевнений?

– Наскільки зрозуміла ситуація?

– Наскільки ситуація типова або проблемна?

– Чи усі факти та аргументи можна назвати правдивими?

– Чи немає тут суперечностей?

– Які є варіанти вирішень?

– З якими ускладненнями прийдеться зіткнутись особисто мені?

– Що я маю зробити (до яких дій мене примушують ситуація, проблема, мої реальні можливості)?

– Чи маю я всі необхідні ресурси для оптимального рішення?

– Чи десь є доступні мені додаткові ресурси?

Розібравшись таким чином зі складною ситуацією, вже будемо мати плани для подальших дій.

Де застосувати?

Розвивати критичне мислення та користуватись ним – важливе життєве вміння. Стане у пригоді:

У навчанні

Чим вищий рівень критичного мислення, тим легше дається навчання. Допомагає опрацьовувати інформацію з дисциплін, структурувати її та аргументувати свою позицію, бачити слабкі місця інших.

У роботі

Правильно та різнобічно оцінювати робочі завдання, уникати помилок, пов’язаних з недостовірною або неповною інформацією. Бути компетентним у веденні перемов, дискусій, відстоювати свою точку зору. Вміти однаково добре впоратись як з рутинними завданнями, так і знаходити креативні рішення.

У повсякденному житті

Для прийняття правильних рішень щодо підтримки здоров’я, особистих стосунків, ведення побуту. Захист від недостовірної або неповної інформації, обирання оптимального способу та варіанту дій.  Дозволяє уникнути серйозних помилок або швидко знайти шлях до їх виправлення.

Отже, можемо сказати, що критичне мислення – найактуальніший інструмент для правильного сприйняття сучасного життя. Будемо аналізувати, робити висновки, формувати власну думку та обирати тільки правильні рішення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб читати найсвіжіші статті, брати участь в опитуваннях і дізнаватися про актуальні вакансії!

Share on FacebookTweet about this on Twitter

Кращі статті за тиждень – у вас в пошті!

Читайте також