У вас є питання щодо працевлаштування, зарплати, атестації, звільнення або дискримінації на роботі? Ви вважаєте, що роботодавець порушує ваші права? Або навпаки – не впевнені, чи законні ваші вчинки стосовно компанії?

Редакція The Point продовжує рубрику «Запитайте юриста». У коментарях до кожного матеріалу рубрики ви можете ставити запитання, пов’язані з вашими робочими правами та обов’язками. І ми попросимо експертів – провідних фахівців у сфері трудового права – роз’яснити спірні моменти.

«Чи має право працівник не відвідувати наради, які не стосуються його посадових обов’язків, а лише забирають час? Чи має право роботодавець проводити наради в неробочий час?» – дане запитання розбираємо разом з експертом.

Вікторія Малиняк, помічник адвоката ЮК «Правовий Альянс»

Варто почати з того, що чинне законодавство не надає визначення терміну «нарада» і, відповідно, не висуває конкретних вимог до порядку та особливостей організації такого заходу. Підстави проведення та зміст нарад можуть бути різними, починаючи від вирішення організаційних моментів та постановки нових завдань і закінчуючи прийняттям стратегічних рішень або аналізом та оцінкою ефективності роботи підприємства.

Відвідувати наради чи ні?

Залежно від тем, що обговорюються на нарадах, правильна відповідь на поставлене питання може змінюватись:

  • Відвідувати наради потрібно. Такий обов’язок може бути передбачений у правилах внутрішнього трудового розпорядку, положеннях, політиках, посадових інструкціях тощо. В такому випадку участь у нарадах є частиною трудових функцій працівника. Навіть якщо відвідування нарад прямо не передбачено внутрішніми актами, то стаття 139 Кодексу законів про працю України (КЗпП України) покладає на працівників обов’язок своєчасно і точно виконувати розпорядження керівництва, таким чином відвідування нарад можна розцінювати, як виконання доручень роботодавця.
  • Можна не відвідувати наради. Якщо ж працівник впевнений, що жодним документом не передбачений обов’язок брати участь у таких заходах, а їх невідвідування не вплине негативно на виконання його трудових функцій, то він теоретично може прийняти відповідне рішення. Проте, перш ніж так радикально діяти, радимо все ж звернутися до роботодавця за роз’ясненням, чи дійсно вам необхідно бути присутнім на цих зібраннях. Потрібно розуміти, що сьогодні наради є частиною корпоративної культури компаній і їх відвідування допомагає працівникам тримати руку на пульсі подій та процесів, що відбуваються в них, а це, відповідно, позитивно впливає на виконання трудових функцій.

Наради в неробочий час

Щодо питання чи має право роботодавець проводити наради в неробочий час, то з юридичної точки зору відповідь однозначна – ні, не має. Кодекс законів про працю України передбачає роботи понад встановлену тривалість робочого дня – надурочні роботи.

Роботодавець може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством у статті 62 КЗпП України. Серед них:

  • при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;
  • при проведенні громадсько необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв’язку – для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;
  • при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих;
  • при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;
  • для продовження роботи при нез’явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви; в цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов’язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.

Цей перелік є вичерпним і якщо нарада не стосується жодного з перерахованих випадків, то її проведення у неробочий час порушує права працівників.

Однак варто розуміти, що Кодекс законів про працю, який є одним з основних нормативних актів, що регулюють трудові відносини, був прийнятий ще у 1971 році. На сьогодні він є відверто застарілим, а більшість його положень не можуть належним чином врегулювати актуальні трудові відносини, адже підхід до організації праці змінився за ці роки. Для прикладу, 40-годинний робочий тиждень, передбачений Кодексом, сьогодні є швидше формальністю, адже для того, щоб бути конкурентоздатними, працівникам зазвичай доводиться працювати значно більше та підтримувати комунікацію з роботодавцем поза межами робочого часу, що є поширеною світовою практикою.

Так, наприклад, правомірність проведення роботодавцями різних тренінгів, курсів, семінарів для працівників у вихідні, які (як і наради) направлені на підвищення продуктивності роботи, також є питанням дискусійним. З точки зору законодавства, їх відвідування не є обов’язковим, але вони проводяться для покращення професійних навичок працівників, а знання, отримані там, є необхідними для якісного виконання трудових функцій, тому працівникам доводиться їх відвідувати навіть у свій вихідний день.

Інші статті у рубриці: 
Запитайте юриста: чи дозволені соцмережі та віртуальні ігри у робочий час?

Запитайте юриста: додаткова відпустка за роботу за комп’ютером

Запитайте юриста: як поновитися на роботі внаслідок незаконного звільнення?

Запитайте юриста: як захистити свої права, якщо вас дискримінують при прийомі на роботу?

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб читати найсвіжіші статті, брати участь в опитуваннях і дізнаватися про актуальні вакансії!