У вас є питання щодо працевлаштування, зарплати, атестації, звільнення або дискримінації на роботі? Ви вважаєте, що роботодавець порушує ваші права? Або навпаки – не впевнені, чи законні ваші вчинки стосовно компанії?

Редакція The Point продовжує рубрику «Запитайте юриста». У коментарях до кожного матеріалу рубрики ви можете ставити запитання, пов’язані з вашими робочими правами та обов’язками. І ми попросимо експертів – провідних фахівців у сфері трудового права – роз’яснити спірні моменти.

«Чи може працедавець відмовити у наданні навчальної відпустки?», «Які виплати передбачені в період навчальної відпустки працівникам?», «Що робити працівникам в разі вимушеного припинення навчальної відпустки (у зв’язку з карантином)?» – відповіді на ці запитання читайте в нашому черговому випуску.

Марта Береза, молодший юрист ЮФ «Кушнір, Яким’як та Партнери»

Як йдеться у ст. 45 Конституції, всі співробітники мають право на відпустку. Проте певні категорії співробітників, окрім щорічної основної відпустки, мають право на додаткові. Зокрема, у зв’язку з навчанням (таке право також передбачено ст. 13, 14 і 15 Закону, Кодексом, Конвенцією).

Хто може піти у навчальну відпустку?

Закон та Кодекс говорять, що це, зокрема, особи, що проходять навчання:

  • у середніх НЗ (середні загальноосвітні вечірні школи, класи, групи з очною, заочною формами навчання);
  • у професійно-технічних НЗ (вечірні відділення);
  • у ВНЗ (не відриваючись від виробництва у ВНЗ з вечірньою та заочною формами навчання);
  • у НЗ післядипломної освіти/аспірантурі;
  • проходять профспілкове навчання.

Сам факт, що особа підпадає під якусь із зазначених категорій, ще не означає, що громадянин має право на цю відпустку. Потрібно пам’ятати, що цільовим призначенням такої відпустки є надання особам, що навчаються, час на підготовку чи здачу певних видів навчального контролю. Очевидно, що складно одночасно і працювати, і ретельно вчитись. Тому Закон зазначає додатково про певні умови, за яких надаються додаткові відпустки. Наприклад:

  • у середніх НЗ надається лише, щоб скласти випускні та перевідні іспити (ст. 13 Закону);
  • у професійно-технічних НЗ надається, щоб підготуватися та скласти іспити (ст. 14 Закону);
  • Ст. 15 Закону ставить кілька вимог: це і вид навчального контролю (лабораторні роботи, заліки, іспити, державні іспити, підготовка та захист дипломного проєкту), до якого громадянин має підготуватись, а також навчальний курс, форма навчання (заочна/вечірня) та рівень акредитації НЗ.

Чи має право на відпустку громадянин на денній формі навчання у ВНЗ?

Як бачимо зі ст. 15 Закону – ні, оскільки така відпустка передбачена тільки для громадян заочної та вечірньої форми, що, на мою думку, не відповідає нашим реаліям. Все більше осіб поєднують навчання та роботу, навчаючись водночас на денній формі. Вони також мають заліки, іспити, дипломні роботи для яких потрібний час на підготовку. Але, на жаль, Закон не врегульовує додаткові відпустки для них.

Водночас скористатися правом піти в відпустку можуть громадяни, які складають вступні та випускні іспити у ВНЗ.

Виплати, передбачені в період навчальних відпусток

Відповідно до ст. 217 Кодексу, оплата таких відпусток встановлюється в розмірі середнього заробітку. Це правило стосується усіх співробітників, які працюють та паралельно навчаються у всіх видах НЗ та аспірантурі, окрім співробітників, яких допустили до вступних іспитів у ВНЗ та аспірантуру чи до випускних іспитів, які теж мають право на додаткову відпустку, але без збереження зарплати.

Обчислення середнього заробітку за час даної відпустки має провадитися за правилами, передбаченими Порядком. Зарплата за час такої відпустки без відриву від виробництва виплачується не пізніше 3-х днів до початку відпустки (ст. 21 Закону).

Чи може працедавець заборонити іти у навчальну відпустку?

Право на відпустку є конституційним правом особи, право на навчальну відпустку є трудовою пільгою для певних категорій співробітників.

Відповідно до Листа, якщо співробітник звернувся із заявою про надання йому оплачуваної навчальної відпустки та на руках у нього є довідка-виклик від НЗ, то працедавець не має права відмовити йому в наданні такої відпустки.

Ба більше, відмовити працедавець не може навіть у зв’язку з виробничою необхідністю. Варто пам’ятати, що працедавець несе відповідальність у разі порушення вимог законодавства про працю у разі відмови.

Передчасне припинення навчальної відпустки (наприклад, через карантин)

У Листі йдеться, що навчальна відпустка є пільгою для співробітника, а не обов’язком, тому він може використати її повністю, лише частину або не використати взагалі. Отже, таке обґрунтування Міністерства дозволяє дійти висновку, що працівник сам має право визначати, як користуватись цією пільгою, включно з можливістю передчасно завершити відпустку. Проте Міністерство зазначає, що зменшення тривалості відпустки має вирішуватись за погодженням між працівником і роботодавцем. Тобто працівник повинен подати заяву про вихід з навчальної відпустки, і тільки після згоди роботодавця він може повернутися до роботи. Але слід пам’ятати про рекомендаційний характер таких листів і все одно відстоювати свою позицію щодо виходу з відпустки.

Ця пільга має певну мету пов’язану з навчанням, тому якщо у зв’язку з карантином навчання не відбувається, то необхідності у відпустці немає і працівник може повернутись до роботи.

Міністерство зазначає, що якщо співробітник повертається до робочих обов’язків раніше установленої дати закінчення відпустки, оплата роботи з 1-го дня повернення відбувається на загальних підставах (раніше виплачені суми за невикористані дні відпустки не враховуються). Тобто, за передчасного виходу з відпустки співробітник не повертає отримані виплати за додаткову відпустку.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб читати найсвіжіші статті, брати участь в опитуваннях і дізнаватися про актуальні вакансії!