Світч (від англ. switch – «перемикати») в контексті ринку праці означає перехід в іншу професію. Це явище стає дедалі популярнішим. Світчером можна стати як у 22, так і в 65. На це наважуються представники всіх професій та індустрій. Шукати професійне щастя ніколи не пізно, але це непростий шлях. З якими складнощами гарантовано доведеться зіштовхнутися та як все-таки досягти мети – отримати своє місце під сонцем бажаної професії? Ми розбиралися за допомогою кар’єрного консультанта Тетяни Волошиної.
5 причин для світчу
«Практика показує, що про перехід у нову професію люди замислюються з п’яти основних причин. І лише одна з них – конструктивна, та, яка дійсно варта кардинальних змін», – відзначає експерт. По-перше, це вигорання – коли людина втомилася від роботи, режиму, стосунків із керівниками тощо. По-друге, незадоволеність: власне роботою, яка перестала приносити радість та сенс, умовами – від овертаймів до незручного офісу в підвалі, тощо. По-третє, відсутність розвитку – коли хочеться нових викликів та можливостей. По-четверте, це вікові кризи – в такі періоди люди зазвичай задають собі багато питань про сенс життя, власний внесок у суспільну користь, і часто цікавляться можливостями реалізації свого потенціалу, наприклад, у соціальних, освітніх проектах.
«Проте ці категорії бажаючих змінити роботу намагаються від чогось втекти, уникнути. І зазвичай світч приносить їм розчарування», – впевнена Тетяна. – І тільки п’ята причина – розуміння, що справа життя знаходиться в іншій сфері, усвідомлений пошук можливостей – допомагає пройти складний шлях, який може завершитися реалізацією професійної мрії». Кар’єрний консультант наголошує, що перші чотири випадки – це ознака того, що насамперед людині варто попрацювати з емоційним станом, і тільки потім – змінювати роботу. На емоціях є ризик покинути все і побігти в напрямку, про який нічого не знаєш і який тобі навіть не сподобається. «Ми часто хочемо швидких рішень та відповідей, але зміна роботи – це точно не той випадок», – впевнена експерт.
Кому найскладніше змінити роботу?
Перша «складна» категорія – ті, хто має виключно матеріальну мотивацію, наприклад, впевнені, що в іншій галузі значно вищі винагороди. Це може виявитися міфом, тому важливо мати об’єктивні показники, як мінімум дослідити зарплатні пропозиції в вакансіях. «До того ж, зміна роботи – це майже завжди крок назад у фінансовому аспекті, перехід зазвичай передбачає низьку оплату на перших етапах», – нагадує Тетяна Волошина. Рівень доходу спочатку знизиться, і до цього варто бути готовим. Часто ставку роблять на швидке підвищення – але це також ризик, розвиток може відбуватися не так швидко, як планувалося, а відтак і перегляд винагороди. «Це може стати проблемою для дорослих людей, особливо якщо вони несуть відповідальність за родину», – коментує консультант.
Друга категорія «світчерів», яким буде непросто – це фахівці з «відбитком професії», проявами профдеформації. «Якщо людина потрапляє в нову культуру, має пристосовуватися до нових способів спілкування та виконання роботи, їй доводиться себе буквально «перепрошивати», – вважає експерт. Прикладом такого переходу можуть стати держслужбовці, які переходять в технологічний бізнес.
Третя категорія – це кардинальна зміна професії, перехід у принципово нову галузь, яка не має нічого спільного зі звичною роботою. Більше шансів та менше складностей зустрінуть ті, хто шукає нові можливості в близькій сфері – це дає можливість будувати перехід на сильних сторонах, досвіді, який уже маєш. Наприклад, дівчина, яка працювала диспетчером в галузі авіаперевезень, стала бізнес-аналітиком (допомогли аналітичні навички з попередньої роботи). Хімік, який отримав роботу програміста – але розробляв саме програмне забезпечення для хімічної промисловості (довелося отримати безліч нових навичок, але і досвід допоміг).
Четверта «ризикована» категорія світчерів – ті, хто не знає реалій нової професії, будує своє уявлення та стереотипах та гарних картинках, що побачив в інтернеті. Часто саме так відбувається з тими, хто мріє працювати в IT – є знання про великі зарплати та круті офіси, але немає – про те, які величезні об’єми знань треба отримати, щоб успішно працювати в цій індустрії.
Покрокова інструкція
Як здійснити перехід плавно, без емоційних зривів та фінансових катастроф? Дотримуйтеся таких порад кар’єрного консультанта.
1. Проаналізуйте свою мотивацію. Ви хочете від чогось втекти або до чогось прийти? «Якщо перше – можна просто відпочити або змінити компанію на ту, де зручний графік та адекватний керівник, і все буде гаразд», – припускає Тетяна. На радикальні зміни варто наважуватися, коли це виважений вибір.
2. Підготуйте фінансовий запас. Тому пошуки роботи будуть ускладнені фактором зміни напрямку і можуть зайняти ще більше часу, ніж зазвичай. І рівень винагороди спочатку найімовірніше буде стартовим.
3. Виділіть час. Пошук роботи, написання резюме, мотиваційних листів, походи на співбесіди – це значні інвестиції часу, більші, ніж при звичайній зміні роботи в «рідній» галузі, тому що відмови звучатимуть частіше.
4. Навчайтесь. Щоб отримати стартовий набір знань, який згодом буде доповнюватися практичним досвідом, необхідно пройти навчання (офлайн та онлайн) та багато часу інвестувати в самонавчання.
5. Шукайте контакти «потрібних» людей у цій галузі. Ходіть на конференції та мітапи, знайомтесь зі спікерами та гостями, читайте та коментуйте лідерів думок, будуйте мережу знайомств онлайн та офлайн.
6. Знайдіть менторів. Наприклад, у професійних групах. Є люди, які готові стати наставниками просто тому, що їм подобається навчати. «До речі, часто такі люди потім допомагають знайти і першу роботі в новій галузі – або запрошують до себе в команду, або рекомендують колегам», – відзначає експерт.
7. Готуйте самопрезентацію. «Варто бути готовим до недовіри потенційних роботодавців. Питань про те, чому ви хочете в професію, що вже зробили для цього, чому вам мають дати шанс, буде багато», – попереджає консультант.
8. Підготуйте «адаптоване» резюме, яке відповідає стандартам та культурі нової індустрії: оберіть потрібне фото, контакти, зробіть акцент на досвіді, знаннях та навичках, які можуть стати в пригоді на новій роботі. Зазначте, яку саме посаду розглядаєте, щоб не склалося враження, що ви надіслали резюме випадково. Не забувайте про мотиваційні листи – це чудова нагода розповісти, чому ви змінюєте професію, про свою мотивацію, готовність вчитися, про те, що ви вже зробили (навчання, стажування), про навички, які допоможуть продуктивно стартувати.
«Незважаючи на складності – фінансові та часові витрати, ризики демотивації тощо, якщо зміна роботи усвідомлена, люди дійсно отримують те, чого шукали, стають більш задоволеними та щасливими, адже отримують не тільки гроші, а і сенс», – ділиться досвідом Тетяна Волошина. – Всі проходять через випробування, але ці щасливчики точно знають, що воно того варте». Серед успішних кейсів – чоловік, який працював на заводі інженером, але мріяв перейти в IT, для чого протягом року працював у нічні зміни, а вдень – вчився та шукав роботу. «Звичайний пошук роботи – це як зайти на невисоку гірку, а зміна професії – це як видратися на Говерлу. Це марафон, а не спринт. І він може тривати кілька місяців або навіть років. Це великі інвестиції в нові знання та навички, готовність розпочинати спочатку, – нагадує консультант. – Тож безпечніше планувати перехід заздалегідь, робити все поступово, усвідомлено та «без надриву».
