Про місцеву «приземленість», відчуття стабільності та що таке офісна фіка: історія українки про роботу в Швеції

Share on FacebookTweet about this on Twitter

Професіоналів з України сьогодні можна знайти зустріти в будь-якій країні світу. Йдеться про людей з вищою освітою і високопрофесійними навичками, які змогли знайти застосування своїм знанням за кордоном.

Редакція rabota.ua продовжує спецпроект «Глобальний офіс», в рамках якого, раз на два тижні, українці, які працюють за кордоном, будуть розповідати про специфіку роботи в тій чи іншій країні, особливості корпоративної культури, ставлення до роботи і професійних звичках місцевих жителів.

Попередні випуски спецпроекту:

1. Налоговый рай, арабская неторопливость и новый год под пальмами: украинка рассказала о работе в ОАЭ и почему об этом можно написать рассказ

2. О голландской прямоте, всеобщей занятости и вопросе, на который лучше всегда отвечать «да»: украинский программист рассказал о работе в Нидерландах

Наша наступна героїня – менеджер з фінансів Юлія Присяжнюк, яка живе у Лунді та працює в міжнародній компанії з обробки продуктів та упакування. Досвід нашої героїні є певною мірою унікальним – Юлія ніколи не працювала в Україні. Отримавши європейську освіту, вона вже майже 7 років живе у Швеції, п’ять з яких працює в міжнародній корпорації.

У своєму інтерв’ю для rabota.ua Юлія розповіла про шведську «приземленість», жіночу фінансову незалежність, демократичних начальників та шведську «фіку», від якої не можна відмовлятися.

Про кар’єру по-шведськи

Юлія Присяжнюк

Я приїхала у Швецію спочатку на навчання. Це була дворічна програма з фінансів у Лундському університеті. Потім залишилась. Побувавши і поживши в інших країнах в якості учасника різних програм обміну студентами (зокрема, США, Литва), мені хотілося більшого, аніж повернення на батьківщину і навчання в місцевому університеті. Хотілося отримати європейську освіту і досвід.

Іноземцю побудувати кар’єру в Швеції – можливо. Кажу це із власного досвіду. Трішки старання, наполегливості і попутного вітру (а вітер на півдні Швеції, до слова, дме як треба!). Проте, існує й чимало перешкод. Чи є рівні можливості між шведами та іноземцями при влаштуванні на роботу? Ні. Шведам надається перевага. Але й серед шведів теж велика конкуренція! Тут, де я живу, в Ересуннському регіоні, який об’єднує південь Швеції і Данії включно з Копенгагеном – кілька великих університетів, які випускають молодих і перспективних спеціалістів. Робота є, але їі треба ще отримати! Компанії мають вибір і можуть «перебирати» кандидатами зліва-направо.

У Швеції, як може здатися дивним, роботу дуже часто знаходять через знайомих, або «роздають своїм». Без знання шведської мови, будучи «новеньким» на ринку праці і не маючи потрібного досвіду, отримати роботу дуже складно. Потрібно  запастись терпінням.

Я свого часу подавалася на будь-яку роботу. Мені тоді просто потрібні були засоби існування. Відправила своє резюме онлайн у міжнародну компанію Tetra Pak, і після декількох етапів відбору мене взяли на літню роботу – то був проект на 3 місяці, пов’язаний з менеджментом ризиків компанії, з фінансами. По закінченні проекту я подалася на вакансію фінансового контролера в цій компанії і отримала постійну роботу, на якій працюю і зараз.

Про стосунки начальника та підлеглих

Про місцеву «приземленість», відчуття стабільності та що таке офісна фіка: історія українки про роботу в Швеції

Arndale / Shutterstock.com

Найперше, що мене вразило, – повага колег  одне до одного. Начальник також ділиться своїми думками і питає у підлеглих поради. Взагалі багато шведів дуже jordnära – «приземлені», не «несуть себе» через посаду чи якийсь статус. Це тут не прийнято.

У нас в компанії всі знають, хто начальник, але перед ним ніхто не розшаркується. Є повага, звичайно, але я не боюся оскаржити щось на роботі. Дискусія не вважається непокорою, а навпаки, показує тебе як мислячу людину. Є різні керівники, звісно, але ніхто не підвищить голос на підлеглого в мене на роботі. Рівень довіри між начальником і працівником високий, але це треба теж заслужити.

Про порозуміння в колективі

Про місцеву «приземленість», відчуття стабільності та що таке офісна фіка: історія українки про роботу в Швеції

Українці, це, напевно, середнє між шведами та італійцями – за стилем і темпераментом. Як італійці – балакучі, трохи хаотичні, живуть за принципом «правила існують для того, щоб їх порушувати». Як шведи – сімейні люди (хоча українці набагато ближчі до своїх родичів, наприклад, нас зазвичай виховують і батьки, і бабуся з дідусем, а в Швеції бабуся з дідусем найчастіше відпочивають в Іспанії, бо мають там квартиру), відповідальні. Але, напевно, найбільше це виявляється в тому, як українці поводять себе з іншими людьми, при знайомстві. Це, дійсно, щось середнє між відкритими італійцями та стриманими шведами.

У моєму відділі мало іноземців. З 20 співробітників тільки двоє: я – українка і один італієць. Але компанія взагалі дуже інтернаціональна, зустрічаєш людей з усіх усюд. Ми спрацьовуємося дуже добре. Спілкуючись із колегами інших національностей, я намагаюся дуже чітко виражати свою думку в листах або в телефонних розмовах, щоб уникнути непорозуміння.

Про робочий час і простір

Про місцеву «приземленість», відчуття стабільності та що таке офісна фіка: історія українки про роботу в Швеції

vvoe / Shutterstock.com

Баланс «робота-родина» у Швеції – на першому місці. Якщо потрібно піти раніше, навіть не за сімейними обставинами, – будь ласка. Звичайно, потім цей час або відпрацюєш, або візьмеш як невелику відпустку. У нас можна працювати «флекс», тобто обов’язково бути на роботі з 9.00 до 15.00, а інші години можна розподіляти на власний розсуд. Тому, наприклад, хтось вибирає робочий день з 7:30 до 15:30, скажімо, а хтось з 8:45.

Працюй, як хочеш, і де хочеш, – тільки роби все вчасно і якісно. Я відчуваю себе дуже вільно на роботі. Час і обсяг роботи я часто можу контролювати сама, якщо, звісно, це не період подачі звітності. Можна працювати дистанційно, немає проблем у п’ятницю виконувати свою роботу в спортивних штанцях удома на дивані.

Шведи дуже відповідальні й бояться зробити щось не за правилами. Наприклад, ніхто не буде зловживати робочими годинами, чи приходити невчасно на зустріч. Всі приходять вчасно, важливо бути готовим і дійсно проводити зустріч, пояснивши спочатку, яка мета цих зборів.

У нас немає постійних робочих місць, конкретно стола і стільця. Цей формат називається – Activity Based Working, тобто у офісі ми обираємо місце залежно від типу роботи. Скажімо, якщо я сьогодні виконуватиму роботу, яка вимагає 100% концентрації уваги, тоді я вибираю «бібліотеку». Там, як у справжній бібліотеці, тихо, телефонні розмови заборонені. Як правило, я сиджу у «відкритому просторі» – частина будівлі, що нагадує класичну офісну обстановку.

У шведській культурі є поняття «фіка». Це час, коли всі збираються на каву/чай з чимось солоденьким або без. В багатьох компаніях – це святе:  фіка двічі на день – обов’язково, якщо ти не «фікаєш», то тебе зрозуміють неправильно. У моїй компанії цей ритуал залежить від відділу, в якому працюєш. Особисто в мене фіки небагато.

Усі їздять на велосипедах. Я теж їду на роботу на ровері, 15 хвилин. Обов’язково з велосипедним шоломом.

Про корпоративні бонуси і «плюшки»

shutterstock_83431042

Працівники в нас отримують щорічний бонус. Він залежить від виконання індивідуальних цілей/завдань на рік, а також від того, як пройшов рік для компанії в цілому.

Тренажерний зал в компанії відкритий до пізнього вечора. Є можливість безкоштовно ходити на заняття танців/аеробіки в обід, до нас приходять тренери. Працівники також отримують знижки в різні магазини. А ще наша компанія має у власності кілька літніх будиночків по всій Швеції, тож будь-хто з працівників може зарезервувати таку хатинку-дачку для приватного відпочинку за дуже-дуже символічну ціну.

Перед Різдвом щороку – величезний корпоратив на 1000 людей. Працівникам завжди дарують подарунки. Часто це дуже гарні, дизайнерські, практичні речі для дому. Грошова винагорода – це тут не головне.

Про шведський характер

Про місцеву «приземленість», відчуття стабільності та що таке офісна фіка: історія українки про роботу в Швеції

Tupungato / Shutterstock.com

Спочатку мені здавалося, що шведи – закриті, «холодні» люди. Але це не так. Зі шведом треба подружитись, якщо ти друг – це назавжди.

Шведів можна характеризувати як спокійних, спортивних, незалежних. Шведи обожнюють займатись спортом, ходити в тренажерку, бігати. Бути здоровим – це модно.

Тут цінують фінансову незалежність. Бути у батьків на утриманні не прийнято, а жінки бачать грошову стабільність не в заміжжі, а в хорошій роботі та власній кар’єрі.

Шведи толерантні, вони слухають. Але вони можуть довго-довго щось обговорювати перед прийняттям рішення. Всі мають бути залучені та досягти консенсусу. Багато шведів не люблять конфліктувати, і не скажуть те, що думають насправді. У цьому теж є як плюси, так і мінуси.

Під час гулянь розкривається справжня сутність шведів – веселися тут і зараз! Завтрашнє похмілля лікуватиметься в тренажерному залі з бананом та соком із зелені. Шведи люблять гумор і гучні вечірки, тому зазвичай на корпоративи запрошують відомих гумористів та DJ.

Про шведську кухню та офісне харчування

Про місцеву «приземленість», відчуття стабільності та що таке офісна фіка: історія українки про роботу в Швеції

Шведська кухня – це багато картоплі, м´ясних кульок, свинини, пасти.  Є тут навіть деруни. Історично, шведи – селяни, аграрії, тому страви нагадують українські. Зараз, звичайно, середньостатистична шведська фру не буде закривати на зиму городину, взимку є й помідори, й огірки. Але, навіть, якщо закортить кислої капусти чи квашеного огірочка – це теж є. Шведи полюбляють рибу, хлібні вироби, млинчики з фруктами та збитими вершками. Багато уваги приділяється здоровому харчуванню, вегетаріанство і веганство – не дивина.

В меню корпоративної їдальні обов’язково є «здоровий вибір».  Це повноцінна страва, але там менше жиру, менше калорій, більше овочів. Обід коштує близько 200 грн. Вважаю, що за обід в корпоративній їдальні це задорого – така ціна встановлена згідно з правилами податкової адміністрації. Якщо їсти так щодня, то вирахуваний мінус із зарплатні в кінці місяця – солідний. Тому я найчастіше на роботу беру їжу з дому, як я називаю, «коробочку». Багато хто також так робить.

Про відпочинок та відпустку

Про місцеву «приземленість», відчуття стабільності та що таке офісна фіка: історія українки про роботу в Швеції

У Швеції дуже люблять природу, активний відпочинок і сонце, якого тут так бракує. Тільки-но стає тепліше, всі одразу ж виходять надвір – хто в сад-город, хто на пробіг, хто в парк. На городі ніхто не працює тяжко, 2-3 кущі картоплі, де-не-де цибулинка і кущі смородини-малини. Але дуже важливо доглядати за подвір’ям або клумбою, має все бути вичещено, акуратно, педантично.

Відпуска у Швеціі – 5-6 тижнів на рік, залежить, де і ким працюєш. Майже всі працівники йдуть у відпустку в кінці липня на 4 тижні. Популярно їздити на море, в південні краї, хоча море і тут є – Балтійське. Купатися можна, якщо тепле літо. А якщо ні – то гайда на Майорку, в Іспанію, Італію. Тут дуже популярний кемпінг та подорожі на власному каравані, своєрідному будиночку на колесах. Мені дуже імпонує те, що можна відпочивати активно та недорого.

Літо проходить швидко, і воно коротке. У нас літо починається в травні, але воно мінливе. Тобто в травні може бути +22, але може бути +15 усе літо! А на півночі Швеції літо триває всього лише 1 місяць. Тому навіть взимку шведи намагаються попoвнити запас вітаміну D, виїжджаючи на Канарські острови чи в Таїланд.

У шведів є так звані спортивні канікули. Під час восьмого тижня року (шведи живуть тижнями, а не днями), а це в лютому, у школах та садках заняття припиняються і багато сімей їдуть в Альпи або на північ Швеції кататися на лижах.

Про відчуття країни

Про місцеву «приземленість», відчуття стабільності та що таке офісна фіка: історія українки про роботу в Швеції

Швеція – чарівна країна, як каже моя мама. Тут є все: можливість добре жити, працювати, подорожувати, вдосконалюватись, мріяти і втілювати ці мрії у життя. Так, потрібно працювати, ледачому тут нічого робити, але в Швеції є неймовірне відчуття стабільності і впевненості в завтрашньому дні.

Share on FacebookTweet about this on Twitter

Лучшие статьи за неделю – у вас в почте

Читайте также

  • Anna Koval

    Дуже цікава розповідь. Дякуємо! :)

  • Максим Килевой

    Возвращайся на Родину, Юленька. Тут нужны специалисты.

    • Виктор Орлов

      Ты про какую родину?

      • Максим Килевой

        Тыкать не нужно, хорошего дня

    • Lubov Sergeevna

      А Вы обещаете, что она будет получать на Родине зарплату такого же уровня? или Вы предлагаете специалисту отказаться от блестящего будущего и работать здесь за копейки?

      • Максим Килевой

        а я и не обещаю. Разве я могу ей обещать? Приглашаю домой девушку, поднимать экономику дома, ее зарплата, как и каждого из нас в наших руках. Все разъедутся, кто будут Родину любить тут?

    • Павел Болотов

      А зачем? Она с ней давно попрощалась. Уже 7 лет там. Вы лучше подумайте о том, как оставшихся специалистов удержать, а то они, несознательные, продолжают разбегаться.

      • Максим Килевой

        А затем Павел, что теряем кадры, как через сито уходят. Учитывая такую динамику и повышенную смертность, наряду с низкой рождаемостью, лет эдак через 20-ть получим свободные от граждан Украины территории. А так Людочка приедет, создаст тут бизнес, новые раб. места, родит деток и глядишь заживем..
        Кто кроме нас будет создавать будущее здесь и сейчас?

        • Павел Болотов

          Они уже 25 лет уходят, то есть после развала СССР. Когда быстрее, когда медленнее. Надо лечить не следствие, а причину. Не придёт бизнес с рабочими местами в страну с высоким уровнем коррупции, экономикой в упадке, нестабильной политической ситуацией и затянувшимся военным конфликтом впридачу. Людям же хочется хорошо жить уже и сейчас, а не через 20 лет (может быть). Поэтому они уезжают при первой хорошей возможности и не стремятся возвращаться, разве что в гости на недельку из-за ностальгии.

          • Максим Килевой

            всё, у меня закончились комментарии

          • Максим Килевой

            Сам то где работаешь, Павел, дома или за бугром? Судя по аватарке в IT-сфере?

          • Максим Килевой

            а по «утечке мозгов» точно подмечено. Пока что теряем 25 лет (!), население рабочее, производящее, рабочее и по рождаемости и по выездам на заработки. Тут конечно сказал ты правду. Пока Украина будет колонией и сырьевым придатком, ситуация будет только ухудшаться и статистика будет стремится к нулю. Демографией никто не занимается. Страна — это люди, и пока люди здесь не основной фонд и то, чем следует заниматься. Но как говорится в еврейской притче — «так будет не всегда». Сады не строятся, школы не строятся, образование на низком уровне и не котируется в др. странах, если уже студенты выезжают учиться, пиши пропало.

    • Tatiana

      Привет! Специалисты тут НЕ нужны. Я вернулась (уже второй раз) и тоже из Швеции. В наличии образование США и Швеции, стажировка ООН в Нью Йорке, 3 иностранных языка. После тщетных попыток на Родине найти работу по специальности (международное развитие: Восточноевропейские страны), предложения «установить близкие связи с работниками организации» (чтобы получить там позицию) или просто купить там место, мне прийдется переспециализироваться на страны ЮВА и Африки и уехать работать туда, потому что, к сожалению, специалисты тут НЕ нужны. Или может я просто не специалист…

      • Максим Килевой

        Таня, привет. Спасибо за комментарий. Не нужно обесценивать себя, каждый человек ценен и является произведением искусства. Уверен, что найти себе достойную работу у вас получится. Лучший способ ее найти — создать самому, начать свое дело. Компании, которые предлагают установить «тесные связи», обречены.
        Что такое «ЮВА» я не понял.

        • Ната

          Из своего опыта скажу, что мне не дали стать специалистом. Школу закончила с золотой медалью. Академию строительства и архитектуры с красным дипломом. Мама все твердила: «Учись, доча, хорошо, тогда тебя возьмут на любую работу…» Девчонки по танцулькам с парнями, а я больше за книжками … И что? Без опыта работы нигде и никуда.А откуда взяться опыту, если училась? Во время учебы работать? Тогда потеряешь знания. Помыкалась по фирмам. Поработала нелегально, потому что невыгодно работодателю официально тебя оформлять. Заикнулась про официальную работу — стала не нужна сразу. Жаль, что умные головы бегут в другие страны, но у нас молодому специалисту устроиться ОЧЕНЬ трудно. За два года поиска работы я столкнулась с амбициозными, хамскими, бесчувственными начальниками и начальницами. Мои поиски привели меня на работу не по специальности, зато зарплата приличная, не надо засиживаться до ночи, социальный пакет. Не Швеция, конечно, но на заграницу нет денег.

      • Гость

        А почему вы вернулись оттуда?

    • Гость

      А можно к вам на работу? Судя по высказываниям, вы хороший работодатель? Или это только здесь, в комментариях? Или тоже без опыта работы вас не интересуют специалисты?

  • Игорь

    Максимка, о какой родине ты говоришь?

    • Максим Килевой

      про историческую

  • Гость

    Вот сколько разглядываю лица наших людей, попавших ТУДА, — глаза совсем другие. Да и у всех европейцев выражение глаз совершенно непохожее на глаза наших сограждан. А в наших глазах тоска, неуверенность, обида, злость, зависть…, все, что угодно, только не радость. А что творится в наших рабочих коллективах! Глотку готовы перегрызть за пару копеек. А как только кто стал выше по карьерной лестнице, то это уже не поддается рассказу — надо видеть.