За час свого професійного шляху людина декілька разів може переживати весь мотиваційний цикл: від піднесення з бажанням звернути гори до повного знесилення, апатії та вигорання. Це не патологія кар’єри, а цілком нормальне явище, особливо в умовах сучасної зміненої реальності, де межі між роботою та особистим життям ледь помітні. Але не всі знають, як пережити період вигорання без шкоди для своєї кар’єри чи здоров’я.

Етапи мотиваційного циклу

Мотиваційний цикл складається з чотирьох етапів, умовно їх можна назвати як «хочу і можу», «не хочу, але можу», «не хочу і не можу» та «хочу, але не можу». Вберегти себе від проживання усіх цих етапів практично неможливо, але можна полегшити їхні наслідки. І для того, аби вигорання пройшло найменш безболісно, потрібно правильно проживати всі етапи.

«Хочу і можу»

На цьому етапі ви тішитеся своєю роботою, новим проєктом, задоволені собою, колективом, заробітною платою і точно впевненні, що зможете все і навіть більше. Тут вам не потрібно зважати на своє емоційне піднесення і працювати на 200%. Найкраще економити свої сили, трохи скинути оберти і думати наперед. Особливу увагу приділіть відпочинку та направте свій ентузіазм на щось поза роботою.

«Не хочу, але можу»

На цьому етапі ви вже відчуваєте легку втому, з’являються претензії до роботи, колективу, заробітної плати. Зазвичай, цей етап наступає через 5-7 років після першого і пов’язаний з деяким розчаруванням, не здійсненням кар’єрних планів, втратою сподівань. Цей етап найкраще підходить для пошуку чогось нового: мова не лише про нову компанію, це можуть бути нова посада, нові обов’язки, освоєння нових компетенцій чи більш радикально – нової сфери. Важливо помітити ту саму втому та не дати їй себе поглинути.

«Не хочу і не можу»

На цьому етапі ви вже не відчуваєте нічого, окрім тотальної втоми і апатії до будь-чого. Ви переконані, що вже все бачили і все отримали, а далі буде тільки порожнеча або ще гірше. Досягнення тут здаються мізерними, похвала – брехнею, а нові завдання – покаранням. Найгірше, що ви можете зробити на цьому етапі – це вирушити на пошуки нової роботи. Із психологічним настроєм апатії всі співбесіди будуть провальними, а офери – невигідними. Так ви ще більше підігрієте відчуття нікчемності та можете затягнути період «не хочу і не можу» на дуже тривалий час і вибратися з нього самотужки стане важко.

У цей період потрібно приділити час своїй свідомості: побачити власні досягнення, оцінити втрати, якщо треба – оплакати їх, пережити все та нагадати собі про власну цінність. Тут важливо не шукати вирішення проблеми, а дістати з минулого речі, які вас підтримують та можуть стати фундаментом для наступного етапу.

«Хочу, але не можу»

Тут у вас починають виникати нові бажання та з’являються сили. Ви відчуваєте потребу в русі, до того ж не лише в роботі – ви хочете розпочати здоровий спосіб життя, навчитися танцювати, вивчити ще одну іноземну мову тощо. Проте чекати якихось кардинальних змін від цього етапу не варто. Дайте час, щоб ці бажання перетворилися на конкретні можливості, коли ваш ресурс повністю відновиться.

Як розтягнути період піднесення?

  1. Вчасно закінчуйте свою роботу. Боріться з перепрацюваннями власноруч, ніхто не змусить вас піти вчасно, тим більше, якщо ви працюєте вдома і завжди поглядаєте у роботу поза своєю зміною.
  2. Сплануйте час поза роботою. Якщо ви матимете плани із друзями чи родиною у позаробочий час, або будете відвідувати курси – вам буде легше не брати роботу понаднормово. До того ж активний спосіб відпочинку дає більший заряд енергії.
  3. Вихідні для відпочинку. Хоча б 24 години на тиждень не заходьте у робочі чати, не читайте робочу пошту – це вже дасть змогу переключитися і увійти в новий тиждень з новим піднесенням.
  4. Відпустка. Тут все просто – беріть відпустку і відпочивайте, якими б незамінними ви не були.
  5. Фізичні навантаження, сон та здорове харчування. Такі корисні звички здатні творити чудеса з вашим настроєм та запалом до роботи.

Якщо ви проявите терпіння, то з часом «хочу» підкріпиться безліччю «можу» і ви знову відчуєте прилив сил та зможете рухатися в бік безумовного успіху.