Хто на світі всіх миліший: досліджуємо різницю між нарцисизмом та впевненістю у собі

Share on FacebookTweet about this on Twitter

Для початку варто розібратися із поняттям нарцисизму: саме слово походить від імені героя грецької міфології Нарциса. Серце напрочуд вродливого сина річкового бога ніяк не відповідало взаємністю на кохання прекрасної німфи Ехо. Горюючи, німфа померла у горах, залишивши їм свій голос. У покарання богиня Немесіда напророкувала Нарцису покохати без взаємності. І незабаром пророцтво збулося: одного сонячного, спекотного дня юнак спинився біля струмка втамувати спрагу та, побачивши своє віддзеркалення, завмер. Він був настільки зачарований власною вродою, що зрештою так і загинув, нерухомо милуючись собою. На тому місці проросла прекрасна самотня квітка – нарцис.

У психології нарцис – це особистість без самооцінки. «Людина, особистість якої організована навколо підтримки самоповаги, шляхом отримання ствердження зі сторони», – так формулюють це психологи. Детальний і популярний опис є у підручнику «Психоаналітична діагностика: розуміння структури особистості в клінічному процесі» Ненсі Мак-Вільямс.

Якими є нарциси?

На перший погляд, багато людей з яскраво вираженим нарцисизмом можуть здаватися ультравпевненими. Вони люблять бути у центрі уваги та часто вірять у свою непогрішність, вважають власну точку зору єдино можливою і головне – роблять це без жодного сумніву.

Однак, багато з цих рис особистості свідчать про наявність потужної оборонної структури, а не впевненості. Хоча захисні механізми є нормальними та необхідними, коли вони непроникні, жорсткі та статичні, вони стають перешкодою для глибших емоційних можливостей. А саме вони дозволяють усвідомлювати себе, розуміти емоції інших та будувати глибокі, довірчі стосунки. Це означає, що людина, яка здається надзвичайно впевненою у собі, може бути глибоко вразливою і захищати себе від усвідомлення невпевненості за допомогою гігантської оборонної системи. Подібно до силового поля, ця структура зберігає незручні емоційні стани, які загрожують крихкому почуттю самотності. Відхилення, проекція, перекручення та заперечення діють в унісон, щоб захистити людину від болю, надмірної чутливості, співпереживання.

Така поведінка допомагає зняти з себе нестерпний (для нарциса) тягар відповідальності та покласти провину на когось іншого, допомагаючи реалізувати бажання індивіда контролювати та керувати іншими. За виникнення ситуації, коли особа не може відхреститися від відповідальності, бо її “спіймали на гарячому”, нарцис може несвідомо використовувати когнітивне спотворення, яке називається позицією жертви, щоб уникнути наслідків.

Нарцистична стратегія

Наприклад, Ліза попалася, коли видавала роботу своєї колеги за власну. Замість того, щоб відчувати глибоке каяття, вона плаче і каже своєму керівнику, що її домашня тварина хвора, і вона не змогла сконцентруватися на роботі. Ліза використовує емоційні труднощі, щоб виправдати негідний вчинок. Нормально прагнути допомоги в емоційно важкі періоди, однак використання особистих труднощів для виправдання поведінки, що шкодить іншим, свідчить про те, що особа може використовувати когнітивні спотворення жертви.

Другий приклад ілюструє несвідоме та радикальне використання проекції. Олександр користується увагою оточуючих. Він радіє визнанню і часто проводить час, спілкуючись з людьми, які ним захоплюються. Але коли його дівчина проводить вечір з подругами, він звинувачує її в провокації та заграванні, контролює кожен крок і влаштовує їй скандали. Збентежена та втомлена від конфліктів дівчина поступово перестає проводити час з друзями. У цьому прикладі Олександру бракує розуміння і він проектує свою потребу в обожнюванні та увазі на дівчину, що дозволяє йому відчувати контроль та домінувати над ситуацією.

Екстремальні захисні механізми спотворюють реальність. Викривлене бачення дозволяє людині відчути себе жертвою. «Погане» несправедливо проектується на інших, і людина відчуває себе чесною та добросовісною, коли може «викрити» неправоту іншого, часто відчуває потребу «виправити» та покарати.

Стратегія впевненої у собі людини

На противагу нарцисові, людина, яка по-справжньому впевнена у собі, має гнучкі та піддатливі захисні механізми. Це відбувається завдяки захищеному почуттю себе, яке здатне терпіти усвідомлення невпевненості та вразливості. Більш м’які захисні механізми дозволяють хворобливим відчуттям проникати у свідомість. Хоча дискомфортні, неприємні почуття обтяжують самосприйняття людини, вони допомагають розвинути проникливість, самосвідомість, відповідальність та співпереживання. Ці дошкульні хвилювання дозволяють людині психічно еволюціонувати і втілювати в собі якості, які створюють і підтримують здорові стосунки. Вони також вказують на те, що людина може мати високий емоційний інтелект.

Візьмемо приклад вище. Ліза помилилася. Однак, якби вона була справді впевнена у собі, їй не потрібно було б використовувати оборонну артилерію, яка заважає їй відчувати докори совісті. Жаль про скоєне – це здорове почуття, яке мотивує людину брати на себе відповідальність за власні дії, корегувати поведінку та відшкодувати заподіяну шкоду. Замість того, щоб грати жертву, Ліза бере на себе відповідальність за помилку, виражає щире розуміння того, як її помилка шкодить оточуючим. Далі вона намагається все виправити. Через те, що докори совісті болісні, ​​досвід не забудеться, і Ліза навряд чи вчинить так у майбутньому.

Що стосується другого випадку: уявімо, що Олександр має більш м’які захисні механізми, які дозволяють йому усвідомлювати свою невпевненість. Він відкривається Анні: “Ти така красива. Іноді я переживаю, що я недостатньо хороший для тебе. Можливо, це нерозумно, але я нервую, бо боюся, що гуляючи з друзями, ти зустрінеш когось кращого і покинеш мене”. У такому випадку, дівчина матиме можливість зрозуміти почуття коханого, запевнити його у своєму коханні та вірності, і звести конфлікти до мінімуму. Олександр, у свою чергу, матиме змогу побороти своє почуття меншовартості і стати краще, впевненіше, жити повнішим життям без страху.

Усвідомлення невпевненості дозволяє людині справлятися з нею здоровим способом, що сприяє природній саморегуляції. Якщо людина не підозрює про невпевненість у собі, вона може ненавмисно застосовувати захисні механізми. Вонм руйнують її відносини з іншими, що в свою чергу може відобразитися і на кар’єрі. Індивід, який надмірно захищається, не може отримати доступ до більш глибоких, «незручних» почуттів, які стоять на захисті його тендітного, крихкого уявлення про себе. Таким чином, як професіонал, він не може об’єктивно оцінити своїх можливостей, сильних та слабких сторін. Така стратегія стоїть на заваді розвитку, який відбувається тільки через визнання та переборення своїх слабкостей, страхів та помилок.

Проте не варто лякатися, якщо в описі нарциса ви впізнали себе. Усвідомлення – це перший крок до самовдосконалення! Цю проблему можна подолати, звернувшись до психолога.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб читати найсвіжіші статті, брати участь в опитуваннях і дізнаватися про актуальні вакансії!

Share on FacebookTweet about this on Twitter

Кращі статті за тиждень – у вас в пошті!

Читайте також