Ірина Фаріді,

практичний психолог


Кожен з нас, оптиміст він чи песиміст, зіштовхується з одними і тими самими проблемами та негараздами в житті. Однак, ставлення до них у всіх нас різне.


Оптиміст не дозволяє собі опускати руки чи бути безпорадним. Песиміст, в тій же ж поразці чи втраті, катастрофізує ситуацію та впадає в депресію. За песимізм доводиться розплачуватися здоров’ям, оптимізм сприяє ж його укріпленню. Звичайно, за умови, що цей оптимізм реалістичний, а не наївно-токсичний.


Що таке токсичний оптимізм?


Токсичний оптимізм – це зосередженість людини лише на позитиві, де ігноруються всі інші складні емоції, які викликають дискомфорт, наприклад: смуток, злість, роздратування, агресія.


За токсичного оптимізму ми змушуємо себе приглушувати всі негативні емоції та ввімкнути режим досконалості, створюючи фіктивний образ ідеального життя. Однак, в такій сконцентрованості лише на позитиві, токсичний оптимізм стає небезпечний.


Почнемо з того, що злість, хвилювання, страх, тривога – це природні емоції, які є абсолютно нормальними. Через спектр цих болючих почуттів ми зростаємо. Витіснення емоцій призводить до ще більшого стресу. Заперечуючи болючі ситуації, ми уникаємо реальності та перебуваємо у світі ілюзій.


Як токсичний оптимізм заважає на роботі?


Токсичний оптимізм заважає побудові якісної корпоративної культури в компанії. Так, наприклад, керівники часто приховують тривогу, щоб не зіпсувати свій образ «успішного директора». Мода на зайнятість 24/7 породжує бажання продуктивності нон-стоп, що заважає відпочинку та призводить до виснаження та втоми. Члени колективу, своєю чергою, стають жертвами токсичного оптимізму через соціальний тиск в успішності, надвимоги показників зростання. Намагання здаватися компетентним в очах боса підштовхує до створення псевдопрофесійності, концентрації на порівнянні себе з іншими колегами.


Якщо в організації панує образ тотального оптимізму, це не дозволяє озвучувати складні ситуації, проговорювати конфлікти в колективі, породжує проблеми в комунікації, заохочує до ігнорування робочих потреб членів групи.


Як вчасно зрозуміти, що у вас проблеми і що з цим робити


Ви в тенетах токсичного оптимізму якщо:


    

  • ігноруєте те, що вас тривожить («Як є, так і є»);
    • 

  • намагаєтеся виправдати ситуацію («Могло б бути ще гірше»), замість того, щоб визнати складні емоції та прийняти їх;
    • 

  • знецінюєте негативний досвід інших.
    • 



Якщо ви дозволяєте собі відчувати лише позитивні емоції – ви собі брешете. Чесність – це запорука здорового проживання своєї реальності.


Не уникнення чи витіснення, а саме контроль над нашими тривожними емоціями є ключем до емоційного добробуту.


Що потрібно усвідомити та чому потрібно навчитися: 


    

  • Крок 1. Управління емоціями – це щоденна робота.
    • 

  • Крок 2. Навчитися заспокоювати себе.
    • 

  • Крок 3. Навчитися самовладати собою за життєвих негараздів.
    • 

  • Крок 4. Протистояти емоційним бурям.
    • 

  • Крок 5. Стримувати наплив сильних емоцій.
    • 



Ми не спроможні контролювати ні те, якими будуть наші емоції в критичних обставинах, ні те, коли нас ці емоції охоплять, якими вони будуть. Проте ми маємо певну владу над тим, як довго ми ці емоції відчуватимемо.


Контроль емоцій


В боротьбі за контроль над емоціями ми маємо:


    

  1. Усвідомити свій поганий настрій, після чого намагатися його позбутися, а не уникати.
    2. 

  2. Вчитися ставити під сумнів думки, навколо яких обертаються всі наші роздуми. Оптимізм шукати через конструктивні рішення.
    3. 

  3. Цілеспрямовано планувати, а далі – вводити в дію приємні події, які можуть нас відволікти.
    4. 



І насамкінець пам’ятаймо, що всі нові й складні ситуації – це не проблеми, яких треба боятися, а можливості, якими варто користуватися. Проблема виникає тоді, коли з вами не відбувається нічого нового.