Поспішаючи висловити власну думку ми можемо образити інших. Зокрема, підвищуючи голос, несвідомо розкритикувавши. В результаті – обурений та ображений співрозмовник та безліч запитань чому так сталось. Щоб схожих ситуацій було якомога менше і вас не тільки чули, а ще й розуміли, варто правильно доносити свої думки. Як саме?


Порада № 1. Не переходьте на особистості


Або по-іншому – техніка I-statement («Я-повідомлення»), яку ще в 60-х роках запропонував американський психолог Томас Гордон. Суть її полягає в тому, що ви не критикуєте, не засуджуєте, не тиснете на людину (наприклад: «Ти знову…», «Та скільки можна…», «Ти такий…»), натомість розпочинаєте розмову із фраз: «Я думаю…», «Мені б хотілося…», «Мені здається…».


У першому випадку фокус автоматично переходить на когось, і свідомо/несвідомо ви звинувачуєте співбесідника, перекладаєте відповідальність і в результаті отримуєте від нього агресію, нерозуміння, образу. В іншому – увага зосереджена навколо ваших почуттів. Дайте зрозуміти співрозмовнику, що бентежить, що саме бажаєте донести, починаючи діалог із «Я-повідомлення».


Порада № 2. Ставте відкриті питання


Загадки, натяки, закриті питання – елементи невдалої бесіди. На жаль, людина не може розуміти з півслова або читати думки. Якщо хочете дізнатись інформацію – ставте правильне відкрите питання, яке спонукатиме інших говорити.


Різниця між закритими та відкритими питаннями:


    

  • Перші передбачають однозначну відповідь («Так» або «Ні»), глухий кут у розмові; також можуть сприяти неадекватним відповідям, образам: «Ви говорили з директором?», «Ви з’їли весь торт?».
    • 

  • Другі питання націлені на повноцінний діалог, в якому будуть взаємодіяти обидві сторони, які в підсумку залишаться задоволені: «Що сказав директор?», «Звідки був такий смачний торт?».
    • 



Важливо. Деяким людям інколи важко відповідати на відкриті питання, оскільки це щось дуже особисте. Радимо спершу пояснити свої наміри, і якщо відповіді не буде – звісно, не наполягати.


Порада № 3. Підбирайте місце та час


Дана рекомендація є запорукою ефективної комунікації. Погодьтесь, поганою ідеєю буде розпочинати важливу розмову з порога, в автобусі, машині, ліфті чи на галасливій вулиці або тоді, коли співрозмовник роздратований, втомлений, пригнічений. За таких обставин свою думку донести не зможете – лише сполохаєте людину й отримаєте негативну реакцію.


Радимо приборкати бажання швидше висловити позицію та звернути увагу на якість. Впевніться, що немає жодних перепон з настроєм, все гаразд із самопочуттям людини та виберіть для спілкування тихе й відокремлене місце. Щоб образити співрозмовника достатньо й декількох хвилин, а щоб налагодити стосунки потрібні роки.


Порада №4. Більше конкретики


Рекомендуємо використовувати структуру PREP (point, reason, evidence, point). Спершу коротко висловіть свою позицію, далі обґрунтуйте причину, надайте їй підтвердження та завершіть, повторивши позицію.


Приклад:


    

  1.  Я вважаю, що ми маємо зробити …
    2. 

  2.  Тому що є багато позитивних відгуків/пропозицій від спонсорів …
    3. 

  3.  Наприклад, (авторитетна людина) запропонувала/підтримала …
    4. 

  4.  Ось чому думаю, що ми повинні зробити …
    5. 



Говорити потрібно завжди, але щоб шанси бути почутими підвищились та співрозмовник залишався в гуморі, радимо дотримуватись описаних вище порад.