«Я почав перекладати фільми, не знаючи англійської мови»: інтерв’ю з перекладачем і режисером дубляжу Олексою Негребецьким

Share on FacebookTweet about this on Twitter

Редакція rabota.ua продовжує спецпроект «Творчість у розрізі», який показує творчий процес зсередини на прикладах українських представників творчих професій.

Герої проекту – це творчі особистості зі своїм впізнаваним стилем, котрі здобули популярність в Україні і, можливо, за кордоном. І в кожного — свій метод організації роботи, пошуку ідей, свої складнощі, розчарування і джерела натхнення.

Наш наступний герой – Олекса Негребецький, відомий перекладач та режисер дубляжу. Один з перших, хто почав перекладати телевізійні фільми та серіали українською мовою.

Творчий підхід до перекладу та почуття гумору принесли йому прихильність глядачів, навіть тих, хто спочатку чомусь не сприймав фільмів в українському перекладі (до 2006 року фільми для кінотеатрів дублювали тільки російською).

Загальне глядацьке визнання отримали переклади мультфільмів «Тачки», «Шрек», «Мадаґаскар», «Смурфики», телесеріалу «Альф» для телеканалу ICTV, переклади фільмів «Тор», «Трансформери», «Шалений Макс: дорога гніву» тощо. Загалом в активі Негребецького понад сотня фільмів дубльованих, кількасот фільмів, озвучених на 2-4 голоси, десятки серіалів, документальних фільмів та науково-популярних програм, з десяток п’єс і стільки ж перекладених художніх книжок.

В інтерв’ю для редакції rabota.ua Олекса розповів про особливості художнього перекладу та дубляжу фільмів, «чорні» будні перекладача, професійні хитрощі, нелюбов до редакторів та чи потрібні запозичення в українській мові.

«Я почав перекладати фільми, не знаючи англійської мови»: інтерв’ю з перекладачем і режисером дубляжу Олексою Негребецьким

Фото: Тетяна Пастір

Про особливості художнього перекладу та брак перекладачів

Олексо, ви один з небагатьох перекладачів у нашій країні, чиє ім’я відоме не тільки в професійних колах. Але ви – біолог за фахом. Що вас змусило перекваліфікуватися на перекладача і як вдалося досягти в цій сфері серйозних успіхів, не маючи профільної освіти?

– Справді, до 1990-го року я ніяк не стикався з художнім перекладом. Працював у Інституті ботаніки, у Центрі радіологічного контролю Гідрометцентру. Але на початку 90-х пішов у революційну журналістику – працював у інформцентрі Руху, в газеті «Голос», яка, на жаль, закрилася, і я залишився без роботи.

Знайомі «по блату» влаштували мене у щойно створену Міжнародну комерційну телерадіокомпанію, яку тепер називають ICTV. Я працював там з 1992 по 1995 рік, і ми її ставили на ноги буквально з нуля.

Спочатку був літературним редактором. Але в той час дуже важко було знайти в Києві хороших перекладачів, а потреба в перекладі була велика, то я потихеньку й сам став перекладати.

Часто з набору ніяк не пов’язаних між собою слів та шматків речень, які подавав перекладач, редакторові доводилося творити цілком новий текст, доволі далекий від оригіналу.

Хіба тоді мало було випускників інязу?

– Там не вчили художнього перекладу з англійської на українську мову. Тоді їхні випускники вміли перекладати тільки російською.

Але річ навіть не в тому. Мало кому давався художній переклад. Ситуація з перекладачами була просто катастрофічна. Часто з набору ніяк не пов’язаних між собою слів та шматків речень, які подавав перекладач, редакторові доводилося творити цілком новий текст, доволі далекий від оригіналу. Тому я вирішив спробувати перекладати сам, тим більше, що зарплата перекладача вища, аніж зарплата редактора.

Тобто ви почали перекладати, не володіючи англійською мовою?

– Я колись давно таки прочитав був самовчитель з англійської мови, тож трошечки-трошечки орієнтувався. Але загалом рівень був не дуже високий. Моя методика була проста: береш текст, береш словник і перекладаєш.

У вас, мабуть, є природний хист до мов, бо не кожна людина так змогла б. До речі, вам доводилося бувати в англомовних країнах, спілкуватися з носіями мови?

– На жаль, ніколи й ніде я не був, хоч, звісно, хотілось би зануритися в мовне середовище. Спілкувався з шотландцями, з американцями, але дуже мало.

Тепер у нас усі ніби як знають англійську, багато подорожують за кордон, і стали дуже прискіпливі до перекладу: «А, він кричить “О no!”, а ви переклали “Ой-ой”». Але люди просто не розуміють, що в художньому перекладі не завжди можна перекладати саме так, як написано.

Перекладати треба твір, а не кожне слово. Треба враховувати контекст. А в перекладі фільмів ще треба враховувати, чи вимовить це актор. Ось нещодавно редагував один текст і там було «адже лише». По-перше, живі люди так не говорять, а, по-друге, хіба ж це можна вимовити?

Існує проблема, що люди не відчувають різниці між канцелярським текстом, художнім і живим побутовим мовленням, однак вважають себе знавцями, «експертами», лізуть зі своїми непроханими порадами та оцінками. А попроси такого щось перекласти самому – і маємо пшик.

Звісно ж, художній переклад – це творчість. Але так само це й тяжкий конвеєр, де перекладач часто мусить вставати з-за комп’ютера о третій годині ночі.

«Я почав перекладати фільми, не знаючи англійської мови»: інтерв’ю з перекладачем і режисером дубляжу Олексою Негребецьким

Фото: Тетяна Пастір

Про «чорні будні» перекладача фільмів, хитрощі та примхи Голлівуду

Такі великі обсяги роботи?

– І обсяги, і потреба по кілька разів перевіряти значення слів, виловлювати фразеологізми, щоб не пропустити якусь дурницю. Перевіряти цифри, прізвища, назви міст.

Коли фільми перекладаєш, то майже завжди доводиться багато разів переробляти вже виконаний переклад. Не тому, що він неякісний, а тому що переклад фільму переважно робиться, коли ще йдуть зйомки, йде монтаж. Режисер переробляє, перемонтовує фільм – а ми переробляємо вслід за ним. До прикладу, я недавно перекладав послідовно дев’ять варіантів одного фільму. І все заради того, щоб його прем’єра в Україні відбулася в той самий день, що в Америці. До речі, в нас фільми іноді виходять і раніше, ніж у Голлівуді – тоді влаштовують так званий допрем’єрний показ.

Сучасний художній фільм – це скоріше атракціон, а не художній твір, як було колись. Практично не буває вишуканих, ретельно виписаних діалогів. Найчастіше вживані фрази: come on, oh my god, o yes… Але для дубляжу треба не тільки перекласти всі репліки, складні й прості, слід іще обов’язково записати всі смішки, дихання, кректання, зітхання героя так, щоб наш актор зміг це коректно відтворити. Треба записати для кожної репліки, кожного кректання тайм-код, тобто час, коли ця репліка чи кректання з’являються на екрані, бо все-все, всі звуки, все дихання американських акторів стирається, і все це відтворюють наші актори.

Щоб дати акторові такий текст перекладач мусить працювати майже цілодобово. А в кожному новому варіанті того самого фільму голлівудські режисери переставляють фрази, перемонтовують, викидають цілі сцени, і тому доводиться ще раз уважно вже передивлятися, переслухувати, зіставляти, перераховувати всі тайм-коди. Це така марудна, така чорна робота, як класти цеглу. Не зовсім гуманно до такої роботи застосовувати перекладача, який міг би щось краще, щось творче виконувати, але таке життя.

Художню літературу перекладати легше, аніж фільми?

– З одного боку, легше. У перекладі літератури я не обмежений так званим ліпсинком – це коли слова перекладу повинні вкладатися в рухи губів голлівудського актора на екрані. Заради ліпсинку часом доводиться відходити від точного змісту реплік героя. Скажімо, герой каже fifteen, а я не можу зробити «п’ятнадцять», бо на звук f губи так сильно не змикаються, як на «п», а на «п’я» рот розкривається інакше, ніж на fif. Тому я хитрую і роблю «шістнадцять», якщо цифра не має принципового значення.

Ще я в книжці не обмежений довжиною речення, можу зробити його довше чи коротше, аби точно передати думку. Незрозуміле слово, яке вживає актор на екрані, я ніяк не можу пояснити в його перекладеній репліці. А в книжці – можу зробити зноску і розтлумачити, що мав на увазі автор. У голлівудських фільмах люблять робити посилання на свої серіали 60-х років, і спробуй здогадатися, про що йдеться, спробуй пояснити це для нашого глядача. У той же час до фільмів майже завжди додається сценарій, де є пояснення тих чи тих слів, фраз, явищ, щоб перекладачеві було легше і він не помилився.

Утім, переклад фільму – дуже специфічна робота. У процесі беруть участь усі сенсори. Одне око на екрані, друге перескакує з англійського тексту на український, вуха прислухаються до кожного звуку з колонок чи навушників, пальці намацують букви на клавіатурі, голосом я проговорюю разом з акторами їхні репліки, перевіряю, чи їхній «come oooooon» вкладається в губи. Якщо подивитися збоку, то відкривається картина такої собі не дуже нормальної людини (сміється). А книжку перекладаєш і паралельно можеш музику слухати.

Перекладач мусить бути людиною «кросвордичних» знань, бо сьогодні перекладаєш про секс, завтра про філософські погляди Геракліта, а післязавтра – про орбітальні станції.

Для такої праці з високою концентрацією уваги мабуть що потрібне усамітнення.

– Так, у моїй роботі люди заважають. Зазвичай я замикаюся і нікого не пускаю. Я часто працюю режисером дубляжу своїх же перекладів і дуже прискіпливо до цього ставлюся. Коли з моїм перекладом працюють інші режисери дубляжу, я серджуся, бо вони нерідко не відчувають слова і ставлять їх як попало. До прикладу: актор каже коротке слово yes, а туди лягає два наші слова. Чомусь.

«Я почав перекладати фільми, не знаючи англійської мови»: інтерв’ю з перекладачем і режисером дубляжу Олексою Негребецьким

Фото: Тетяна Пастір

Про «кросвордичні» знання, неможливий переклад та українську вимову

З якими телеканалами зараз працюєте?

– Я тепер більше працюю зі студіями, які дублюють фільми для кінотеатрів, але з якими – не скажу, бо дав безліч підписок про нерозголошення комерційної таємниці, і вже сам не збагну, що таємниця, а що ні.

А про літературу можу розказати. Якраз недавно перекладав книжку з серії «Наука в коміксах». Вона якраз про найцікавіше і завжди актуальне — про секс. Книжка написана з гумором, малюнки в ній смішні, і вона є в книгарнях. Тепер перекладаю «Філософію в коміксах».

Тому, як я кажу, перекладач мусить бути людиною «кросвордичних» знань, бо сьогодні перекладаєш про секс, завтра про філософські погляди Геракліта, а післязавтра – про орбітальні станції.

Чи вам доводилося стикатися зі словами, які неможливо перекласти? Може саме так в мову приходять неологізми – нові неперекладені слова з інших мов, коли перекладач не знаходить еквівалент в рідній мові?

– Так, є слова, які неможливо перекласти. Наприклад, в американців багата юридична термінологія, самих тільки назв для адвокатської професії казна-скільки: lawyer; attorney; barrister; solicitor; barrister-at-law; advocate; counsellor; man of law; jurist; procurator; counsellor-at-law; vakeel; squire; utter barrister; man of law; associate; associate; litigator; vakil; practising lawyer; defense lawyer . Як це все можливо адекватно перекласти?! Англійська мова зі зрозумілих історичних причин значно виробленіша, розвиненіша, чіткіша, ніж українська.

Але українська теж не стоїть на місці, розвивається, зокрема й через запозичення. Однак я вважаю, що неологізми та запозичення в мові треба використовувати з розумом. Усі ці «коучинги», «коворкінги», «фудвотчінги» – то вже занадто. Люди часто вживають запозичення, не знаючи їхнього значення. Та й українську мову знають погано, бо мало читають.

А з орфоепією, тобто з вимовою, взагалі проблема. Я навесні ділився знаннями про українську орфоепію з групкою зацікавлених людей, переважно журналістів, яким це потрібно для професійного розвитку, то ми з ними проходили шкільну програму з української мови за 1-4 клас. Тобто в школі це мають вивчати, в університетах мають вивчати, в театральному інституті мають вивчати, але якось так виходить, що вся наука пролітає повз «реципієнта».

«Я почав перекладати фільми, не знаючи англійської мови»: інтерв’ю з перекладачем і режисером дубляжу Олексою Негребецьким

Фото: Тетяна Пастір

Про дедлайни як спосіб самодисципліни, Шрека та поезію

Чи були випадки, що ви відмовлялися від замовлення?

– Так, коли вже, як кажуть, «не влазило», не було куди. Як от зараз: у мене 11 проектів іде одночасно – фільм, дві книжки, два серіали, п’єса і ще дещо. Часом дуже не хочеться працювати. Справді, дуже важко. І коли робота неприємна, коли вона ідейно чужа — теж не беруся.

Щоб відпочити, я дивлюся фільми, де бігають, стріляють і мало розмовляють.

Як ви себе налаштовуєте на роботу, коли не хочеться працювати?

– Є строки чи, як тепер кажуть, дедлайни, і це найголовніше. Мусиш укладатися. Узагалі робота виконується за час, який на неї відведено. Якщо на роботу дають два дні, то роблю за два дні, а якщо домовилися на п’ять місяців, то робота, звісно, розтягується на п’ять місяців.

Як ви переключаєтеся з одного проекту на інший?

– Коли перекладаєш фільм, то важко перейти на книжку, і навпаки, тому що зовсім інша тематика, лексика, стилістика. Мені треба одне щось закінчити, щоб братися за інше. Не можу дві роботи робити одночасно, хоча іноді доводиться.

Чи доводилося вам перекладати вірші, можливо, для відпочинку, адже поетичний переклад це чиста творчість?

– Так, це справді творчість, але переклад віршів займає набагато більше часу, ніж будь-що інше. Раніше я робив такі переклади, а тепер, коли у фільмі є, скажімо, пісня, то я краще попрошу, щоб її переклав хтось інший. Чисто з меркантильних інтересів: часу на переклад, укладання в музику піде дуже багато, а гроші ті ж самі, як за переклад звичайного діалогу. То нехай інша людина заробить якусь копійку.

Ще пам’ятаю один випадок, коли перекладав пісню в мультфільмі «Шрек». Довго над нею працював, потім ще зробив back translation – зворотній переклад на англійську для затвердження в Голлівуді. Мені сказали, що моя пісня про кохання, а потрібно, щоб була саме про нещасне кохання. Довелося переробляти і в українській версії, потім знову в англійській. Ніби вийшло про нещасне кохання, і вийшло непогано, але коли я подивився цей мультфільм у кінотеатрі, то виявилося, що пісня звучить десь на третьому плані. Слів практично не чути, бо поверх співу розмовляють Шрек з віслюком. А стільки було вкладено зусиль!

Та ще й у наших кінотеатрах кіномеханіки часто не дотримуються технічних вимог до звуку – роблять його тихіше, щоб продовжити термін експлуатації динаміків. Через це втрачається добра частина сенсу, вкладеного у фільм режисерами, які його створили, до нашого глядача він просто не доходить через притишений звук.

А щодо віршів – то справа не для відпочинку. Щоб відпочити, я дивлюся фільми, де бігають, стріляють і мало розмовляють.

«Я почав перекладати фільми, не знаючи англійської мови»: інтерв’ю з перекладачем і режисером дубляжу Олексою Негребецьким

Фото: Тетяна Пастір

Про креатив у перекладі та нелюбов до редакторів

Чи маєте учнів, яким передаєте свою майстерність і частину роботи?

– Ні, не маю. Скажу відверто: навіщо плодити конкурентів? Я ще планую років десять попрацювати. Але бачу, що чимало перекладачів використовують фрази чи цілі блоки, які я колись давно придумав.

Пам’ятаю, як на початку 90-х я вагався, чи вставляти в текст слово «дупа», а тепер його всі широко використовують. Те саме зі словами «трясця», «бляха», «дурня» тощо. Звісно, всі ці слова існували в мові й до мене, і тепер, у час практично вседозволеності, важко повірити, що 25 років тому у перекладача чи редактора був певний внутрішній бар’єр, який не дозволяв уживати простацьку, майже вульгарну лексику.

До речі, слово «дурня», з наголосом на останній склад, я запозичив у викладачки, яка вела в нас в університеті семінари з філософії. А тепер воно ледь чи не витиснуло з обігу слова «нісенітниці», «нонсенс», «дурниці».

Часом доходить до курйозів. Наприклад, наполягають, щоб завжди використовувати кличний відмінок. Але у фільмах іноземні імена, буває, в кличному відмінку звучать досить кумедно. Уявіть собі «сер Пол» у кличному відмінку

Як ви придумуєте нові слова, фрази?

– Та так і придумую. Ходжу по хаті, чухаю потилицю: «Ну як же, як же це перекласти?» Іноді не придумується, на думку не спадає. У тому ж «Шреці» в діалозі між підлітками я ніяк не міг підібрати тупу молодіжну фразу. Дуже довго мучився. А вже на дубляжі хтось із акторів сказав жаргонне слово «по-любому», і воно ідеально підійшло в ту ситуацію! А мені не прийшло в голову.

Або перекладав мультик про тролів, і треба було придумати назву села, в якому вони жили. Серед варіантів була й Тролівка, Трольгород, іще щось. Аж коли дубляж закінчили, раптом одночасно в кількох головах народився варіант – «Тролєщина»! Та було вже пізно… А кілька років тому в іншому мультику мозок спрацював вчасно й підказав назву підземного містечка, де жили миші – Мишгород.

Чи перевіряють ваші переклади інші фахівці – редактори?

– Я дуже не люблю редакторів, хоч і сам працював редактором. Переважно це такі педантичні, ретельні люди, які все звіряють з підручником. При цьому обрубають і будь-які творчі пориви, бо бояться відступити від правил, норм, вимог правопису.

Вони вважають, що хай краще буде нудно, сіро, банально, зате за правилами. Часом доходить до курйозів. Наприклад, наполягають, щоб завжди використовувати кличний відмінок. Але у фільмах іноземні імена, буває, в кличному відмінку звучать досить кумедно. Уявіть собі «сер Пол» у кличному відмінку (сміється).

«Я почав перекладати фільми, не знаючи англійської мови»: інтерв’ю з перекладачем і режисером дубляжу Олексою Негребецьким

Фото: Тетяна Пастір

Про критику та відчуття тексту

Чи було так, що вашу роботу критикували, не сприймали?

– Так, було. Переклав якось англійську п’єсу, яку свого часу вже переклали росіяни. І мій український переклад театральному режисерові не сподобався. Каже, що коли читав російською, то було смішно, а в моєму перекладі – ні. Але ж п’єса трагічна, там нема з чого сміятися!

Просто світ дуже змінився, публіка змінилася. В театрі, у тих класичних виставах, які йдуть десятиліттями, у сценах, де люди раніше плакали, там тепер публіка регоче. Тому не дивно, що й деякі режисери скотилися до такого рівня. Вставляють у діалоги нецензурні слова – публіка з них регоче, а режисер сприймає цей телячий регіт як критерій успіху.

Словом, я болісно сприйняв ту критику, бо вона була несправедлива. Було прикро, попри те, що гроші за переклад мені заплатили. Просто я впевнений, що то була хороша робота, але розумію, що не всі й не все можуть адекватно сприймати, особливо якщо нема чуття мови і низький рівень загальної культури.

Яку роль у перекладі грає інтуїтивне відчуття тексту? Чи диплома про філологічну освіту достатньо для перекладача?

– Диплом не робить перекладача, тільки певний склад особистості і практика. Коли працюєш, вишукуєш слова, уточнюєш їхнє значення, то це наче кросворд – потягнув за одну ниточку, шукаєш далі. Як я раніше казав, перекладачеві потрібні «кросвордичні» знання, потрібне вміння відчувати в тексті можливі «міни», можливе підводне каміння. Тільки з практикою приходить майстерність.

Попередні випуски спецпроекту:

1. «Пока пишу песню, даже веселую, – я мучаюсь»: интервью с музыкантом и композитором Дмитрием Шуровым (Pianобой)
2. «Я ховаюся за автором і влаштовую тиху екранізацію тексту»: інтерв’ю з ілюстратором «А-ба-ба-га-ла-ма-ги» Владиславом Єрко
3.«До первой публикации я получил 600 отказов от издательств»: интервью с писателем Андреем Курковым

Share on FacebookTweet about this on Twitter

Лучшие статьи за неделю – у вас в почте

Читайте также

  • insearchofsunrise

    Чудове інтерв’ю, дякую!)

    • https://freshcalendars.com/ printable calendar 2017

      В інтерв’ю для редакції rabota.ua Олекса розповів про особливості художнього перекладу та дубляжу фільмів, «чорні» будні перекладача, професійні хитрощі, нелюбов до редакторів та чи потрібні запозичення в українській мові.

      • insearchofsunrise

        любите повтори?)

  • Olga Kornievskaia

    Ну брехня ж: мовляв, випускники мовних вузiв не вмiли перекладати
    украiнською. Це нонсенс абсолютний! Мало того, що в нас в iнязi читали
    курс перекладу, у нас була порiвняльна лiнгвiстика украiнською мовою! Я
    сама працювала перекладачем на украiнську на гендерних штудiях в Киевi
    десь в 1994 роцi, на яких були делегатки з Америки та Канади, i присутня
    Соломiя Павличко. I як може людина, що не знае мови, перекладати
    фiльми??? Це ж халтура!!!

    • Myron

      Де ж Ви були? Бути десь в тилу дикому, і говорити що Ви є, то це не те. А бути на передовій, то приходиться брати та вчитися на ходу. Будьте уважні до своїх звершень. Тому що переклади цієї людини я чув зі свого дитинства. А що чув від інших ? Та нічого. Та навіть зараз практично одній й ті ж працюють. То що Вам усім треба особливе запрошення ? Дуже дивні Люди. Хто хотів працювати той і працював і «лупав сю скалу», а хто купався у своїй «святості» той і зараз, мабуть, думає, що з ними варто погодитися, тільки не зрозуміло чому. Тому що ви ті люди які живуть пасивним життям?! Як мінімум програли конкуренцію на ринку праці, як максимум байдужі люди, як до української мови, так і до будь-якого розвитку думки у українському суспільстві.

      Щоб Ви мали на увазі, якщо говорити про творчий переклад: перекладач гугл перекладає краще ніж деякі перекладачі, які офіційно знають мови.

      • Olga Kornievskaia

        Де я була? Там, де і є, в Канаді. А вам відомі імена таких перекладачів, як Анатоль Біленко, Віталій Коротич, Джордж Москаль, Олексій Сологубенко? Вони перекладали украінською та з украінськоі в ті часи, коли вельможний пан з псевдонімом Олекса Негребецький ще працював біологом і не мріяв про свою славу перекладача Піратів Карібського Моря. Читайте, книги в перекладах цих людей увійшли в скарбницю нашоі украінськоі іноземноі класики, а також познайомили англомовних читачів з творами украінських письменників, а також з фольклором. Ото є доробок, а не художній переклад Шрека.

        • Jarik Voroniak

          Та, нажаль, мізер цей ваш доробок прочитає. Так і буде пилом припадати. А більшість будуть дивитись «халтуру», бо це ж не ваш рівень :).

          • Olga Kornievskaia

            Та нiчого. Вiд цього цi твори не стають гiрше. Тому i пан Негребецький теж прагне доторкнутися до тiеi ж слави, перекладаючи неповторного Джерома Клапку Джерома. Як кажуть у нас у Канадi, «найс трай».

        • Kachkodziob Ivan

          Но так. Тільки після Неґребецького залишиться ціле покоління, виховане на Тачках і Альфові, а після вас — лише жовч в коментарях.

          • Olga Kornievskaia

            Як казала неперевершена Фаiна Раневська — в оригiналi — «Сняться в плохом фильме — это как плюнуть в вечность». По аналогii — зробити поганий переклад фiльма це як плюнути у вiчнiсть, на багато поколiнь вперед.

          • Oleh

            То зробіть кращий, якщо вам не подобається. Бо критикувати ми всі майстри, а от щось зробити то ні, «корона» впаде.

          • Olga Kornievskaia

            Я вже дуже давно маю іншу професію, і перекладами не займаюсь. От вийду на пенсію, тоді може…

        • Анна

          ну так ось вам і відповідь, що не було перекладачів: ви всі такі розумні з порівняльною вашою лінгвістикою були десь там в Канаді, а не тут, в Україні. Тому правда: не треба поливати брудом перекладача, який став професіналом в Україні!! а не десь там…

          • Olga Kornievskaia

            Щоб вам було зрозумiло, i порiвняльна лiнгвiстика, i теорграматика, i теорфонетика, i лексикологiя, i стилiстика, i мовознавство, i теорiя i практика перекладу, i практична граматика, фонетика i практика мови, i iсторiя краiн мов, що вивчалися, i американська лiтература, i британська лiтература, i iсторiя мови, починаючи з рун — то все стандартний набiр дисциплiн, що iх вивчали в iнститутi iноземних мов мiста Киева. I сидiння в лiнгафонному кабiнетi годинами, i вправи з граматики, лексики, фонетики, i стилiстичний розбiр речень, i дiалоги, а ще до того студентський театр, музичнi колективи англiйського, французького, iспанського факультетiв, i лекцii американських професорiв… То все було наше життя на протязi п’яти рокiв навчання. I ставали ми професiоналами в Украiнi, а не в iнших краiнах. I пiсля цього ви менi хочете сказати, що стати перекладачем можна, переквалiфiкувавшись з бiолога, зi словником?? Не смiшiть.

    • Юра Якимчук

      Правильно «українською», «мало того» — це русизм, «штудія» — застаріла усна форма. Я думаю пан Олекса правий де-факто.

      • Olga Kornievskaia

        Пане Якимчук, «штудіі» — це північноамериканський діаспорянський науковий термін, і не думаю, що його можна змінити. Він так уже і увійшов в історію. Це перше. Друге. Як пише пані Фаріон, борець за чистоту украінськоі мови, замість вислову «більше того (мало того)» треба вживати «навіть більше, ба більше, ще більше». Як на мене, не бачу суттєвоі різниці в цих висловах, і не думаю, що наш киівсько-полтавський діалект, що є нормою літературноі украінськоі мови, від цього збагатиться. І останне, почитайте інтерв’ю пана Негребецького https://hromadske.ua/posts/oleksa-nehrebetskyi-khreshchenyi-batko-ukrainskoho-dubliazhu . Він там якраз пише про таких, як ви: «Часто редактори бояться мови, і зі словами: «Ох, тільки б не допустити ж якийсь русизм, боронь Боже!» викреслюють. Мова — це іхній інструмент, але всі бояться цього інструмента. Я не боюсь.» Ви так само боітесь цього інструмента??

        • Olga Kornievskaia

          Ну i наостанне: е перекладачi З украiнськоi, е перекладачi НА украiнську. Зрозумiло?

  • Iryna Klekit

    Дякую за статтю! Український варіант Альфа — це шедевр! Кожна фраза — безподібна.
    Як приємно побачити і послухати/почитати людину, котра його створила

    • Olga Kornievskaia

      Це ви зараз як спеціаліст по відкритим відношенням та сексу говорите, чи як мовознавець? Бо хтозна за що можна закохатись в пана Негребецького — за перегляд і прослуховування пречудного перекладу Альфи (і Омеги), або ж за його чоловічу файність і наснагу…

      • Iryna Klekit

        Пані Ольго,
        серіал Альф вийшов а український прокат в 1996 році – тоді я була ще зовсім
        дитям. Про яку еротичну складову тут може йтись взагалі? Ви про що? І ні, я не
        мовознавець.

        В той час серед мого оточення я була єдиною, хто говорив українською. Мої однолітки спілкувались або російською (це було модно), або суржиком. І ось з`являється серіал, в котрому персонажі говорять не просто українською, а живою
        українською. Серіал популярний, смішний. Його дивляться тисячі. Якщо б і надалі
        в нашому телебаченні випускались такі продукти, то української мови на вулицях
        було б більше.

        Я вдячна пану Негребецькому за його роботу.

        • Nicko Olimp

          Для мене теж у дитинстві серіали на таких каналах як ICTV були джерелом знань з української, в моєму оточенні майже ніхто так правильно не говорив.

          • Olga Kornievskaia

            Шкода. Вам не пощастило. А мені пощастило мати викладачем граматики молодого тоді професора Діброву, який зараз викладає в Гарварді украінську мову. http://www.huri.harvard.edu/news/news-from-huri/267-harvard-ukrainian-summer-institute-46th-year.html

          • Леонід Дмитренко

            Ольго, як ви утомили. Вам нічим зайнятися на пенсії? Ходіть до церкви.

          • Olga Kornievskaia

            Це добре. Може, вам стане нарешті соромно за ваші слова. Хоча не певна. Ви навіть до своіх колег ставитеся з презирством — згадаймо хоч Ларису Денисенко. Совість то є, на жаль, рідкісна річ.

          • Леонід Дмитренко

            Бабушка, пройдітє в сваю комнату. От же ж шизофренічка.

          • Olga Kornievskaia

            Ви старший за мене, дєдушка, пенсіонер за 60, а все молодитеся — банданка там на голові, бородка а ля Дартан’ян — одним словом, в»юноша 😀 А як нема аргументів, то висококультурні інтелігенти зазвичай переходять на особистості. Це нормально, свідчить про ваший розум, ерудицію, вихованість і шляхетність.

          • Леонід Дмитренко
          • Olga Kornievskaia

            Гарний автопортрет.

          • Olga Kornievskaia

            Дуже цiкаве чтиво. Виявляеться, вельможний пан встиг сiсти на правильний потяг i поручкатися з правильними людьми — зокрема, з моiм бувшим сусiдою паном Яворiвським. Негребецький, атож! Гребецький краще б пiдiйшло. https://www.unian.ua/society/87570-perekladach-negrebetskiy-i-de-j-v-ukrajini-rosiyskomovniy-dushechtsi-vdovolniti-kulturni-zapiti.html

        • Olga Kornievskaia

          Боже-боже! Нарешті мені відкрилася та прірва, в якій перебувала Украіна за часів серіала «Альф»! Якщо для сотен і тисяч моіх бувших співвітчизників цей серіал став відкриттям украіномовного контенту, то пан Негребецький дійсно герой, бо ці сотні і тисячі не те що не знали мови, вони, мабуть, і в школі іі не вчили! Бідна, бідна колоніальна краіна, де суто технічна робота по перекладу і дубляжу ваажається національним подвигом, а людина, що іі виконала, стає героєм! Тільки в Украіні таке можливо, бо живучі в Канаді ніколи не чула, щоб, наприклад, квебекці чубилися між собою за чистоту французькоі мови, або ж називали отцем націі того, хто переклав Шрека на французьку мову. Якщо хтось таке і зробив, то його ім’я в титрах меленькими літерами, і інтерв»ю пресі він не дає. Далеко Украіні ще до цивілізаціі, ой далеко!

          • Sergiy Sulik

            Пані, Ольго.
            Невже так важко ввімкнути на Вашому комп’ютері українську розкладку клавіатури та правильно писати слова з літерами «ї» та «є», чи Ви просто забули про існування таких літер?

          • Olga Kornievskaia

            Пане Негребецький, дякую за те, що читаете мои коментарi, хоча б i пiд псевдонiмом. Все, що я вiд вас вимагаю, це те, щоб ви привселюдно визнали, що: 1) перекладачiв вищого гатунку i тодi, в 1994 роцi, i тепер, було i е повно, просто ваший АйСiТiВi не схотiв платити i шукати; 2) Iнститут Iноземних Мов (Киiвський Лiнгвiстичний Унiверситет) i тодi, i зараз був i е провiдним мовним вузом, i мае чудову школу викладачiв, i готовив, i готуе спецiалiстiв, що зараз живуть по всьому свiту i завдяки знанням, отриманим у вузi, обiймають високi посади i е друзями Украiни; 3) перекладати, не знаючи мови — це злочин; 4) самопiар не личить поряднiй людинi i свiдчить про глибокий комплекс неповноцiнностi. Якщо ви визнаете всi ци вади своiх численних iнтерв’ю i погодитесь, що ви неправi, то ми з вами оголосимо перемир’я i будемо разом працювати на нову Украiну. П.С. Щодо розкладки: я не комп’ютерний спецiалiст i не знаю, як ii встановити — якщо знаете, пiдкажiть.

  • Olga Kornievskaia

    І на закінчення — вишенка на торті: про перекладацькі «перли» пана Негребецького, який переписує букерівського лауреата, вільно змінюючи текст, реаліі та зміст того, що перекладає: http://www.vsesvit-journal.com/old/content/view/752/41/

  • insearchofsunrise

    :-O де придбати нові очі, щоб розбачити половину коментарів?…

  • Анна Степанова

    Паны дерутся?
    Господа! А вы не знали, что у каждого свой путь и своё видение решения?
    Или жаба давит, что один что-то смог и с другими своим опытом делится. Стыдно, господа! Или вам это в ВУЗах не преподавали?