Про Budni
Наші продукти
Внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну страждають люди. Те, що могло наснитись у страшному сні, сьогодні ми бачимо й проживаємо наяву. Але нам потрібно бути сильними й боротися зі страхом.
Ми поспілкувалися з Любов’ю Сощенко (лікарка медичної психології) і Мирославою Третяк (дипломована психологиня) та зібрали для вас рекомендації щодо боротьби зі страхом та тривожністю в цей складний час.
1) Як боротися зі стресом і тривогою?
Як стверджують психологині, ніхто з нас раніше не був в таких умовах, тому логічно, що ми не знаємо як треба реагувати й що робити. Усі сьогодні – «жертви небезпеки від людей, і кожна людська реакція – це логічна відповідь на ненормальну та невідому раніше ситуацію».
Любов Сощенко наводить такі реакції на стрес:
1) Шок (заціпеніння, невіра, що почалася війна);
2) Активні емоційні прояви (від паніки, істерики, плачу до злості, агресії, дратівливості);
3) Фаза усвідомлення (ми розуміємо, що нічого змінити не можемо);
4) Прийняття, адаптація (починаємо допомагати іншим, повертаємось до своїх звичних обов’язків).
«Дуже важливо, щоб ми не притуплювали свої переживання на цих етапах (пиття ліків: гідазепам, барбовал) та максимум вивільняли свої емоції. Хочеться плакати – плачте, хочете виговоритися – говоріть!», – каже Любов.
Аби процес відновлення й адаптації пройшов максимально добре, психологиня радить мати:
2) Які вправи допоможуть зменшити стрес?
Встановлення контакту з реальністю.
Дихальні вправи.
Вправи для тіла.
Також ефективним антистресом є сміх до 5 хвилин, домашні улюбленці, свіжа випічка, різні аромати (м’ята, меліса, цитрусові тощо).
3) Як боротися з панічними атаками?
Мирослава Третяк говорить, що «людина накопичує негативні емоції упродовж життя. І не завжди вони викликають панічні атаки чи стрес. Той факт, що війна застала нас зненацька, провокує наш організм до посиленої тривоги».
Якщо ви бачите, що тривога починає керувати вами (сковані рухи, емоції, тремтіння тіла), психологиня радить:
Якщо ж тривожні думки не дають вам спокою, дайте собі відповідь на запитання: «Чи потрібно переживати за це зараз?». Якщо «Так», тоді складіть письмовий план дій і дійте за ним. Якщо «Ні» – змініть фокус на щось інше.
4) Як говорити з дітьми?
Психологині кажуть, що дітям треба розповідати про те, що зараз відбувається. Але робити це спокійно, не панікуючи.
«Діти дуже чутливі до того, що відчувають батьки. Тому найголовніше – показувати їм безпеку та спокій. Кажу саме про «показувати», адже знаю, що страшно зараз всім. Але саме від вас залежить, як збережеться психіка дитини після всього пережитого. Тому дайте зрозуміти, що ви відповідально ставитесь до ситуації та зробите все, щоб захистити сім’ю», – говорить Мирослава.
«Якщо ж дитя дуже тривожиться, дайте їй завдання намалювати свій страх. Потім цей малюнок варто знищити. Ця проста техніка допоможе заспокоїти дитину», – радить психологиня.
Також важливо обговорити про те, хто буде відповідати за охорону вдома. Наприклад:
Сьогодні так само будуть доречні:
«Дуже важко усвідомити, що нашим дітям потрібно стикатись із війною. Але змінити нічого ми не можемо, а от вберегти їх (психологічно та фізично) – наш обов’язок», – розповідає Мирослава Третяк.
5) Як продовжувати жити?
«Займайтесь рутиною, тими справами, що займались до війни (за можливості). Хваліть себе за елементарні речі: чистка зубів, приготування сніданку тощо», – радить Любов.
Психологиня також ще рекомендує:
Холодний розум і спокій – найефективніша зброя сьогодні. Тому дотримуйтесь вищезгаданих вказівок і не піддавайтесь (як цього хоче ворог) паніці.
Ми – сильний народ і нас ніхто не здолає! Слава Україні!