Як маніпулювати маніпулятором: інструкція для початківців

Маніпулювати колегами – це, на жаль, явище розповсюджене. Іноді працівник може навіть не усвідомлювати, що в цю мить робить зовсім не те, що йому хочеться і не те, що вважав за потрібне. Одержавши у підсумку негативний результат, розуміє, що таке рішення було навіяно колегою, або керівником, які опинились у виграшній ситуації. Його ж спіткала поразка. Людина корить себе подумки: «Навіщо я так зробив, чому не зреагував відразу і не дав коректну відмову?»

Таким чином працівник став жертвою маніпулятора – людини, яка, подібно досвідченому психологу, вирахувала його слабкі місця, використала ефективно свої переваги і залишилась у виграші. Сам же працівник залишився з психологічним дискомфортом. Редакцією ми вирішили більш детально поглянути на різні випадки маніпуляцій, щоб зрозуміти, як дієво їм протистояти.

Психологи кажуть, маніпуляція – це приховане керування людиною, проти її волі. Будь-яка маніпуляція будується на впливі на почуття та емоції людини, як позитивні, так і негативні.

Маніпулятор зачіпляє наш професіоналізм, почуття відповідальності, ті якості, які ми в собі цінуємо. Намагається вселити в нас «синдром безпорадності», «синдром боржника» та ін. Піддавши аналізу випадки прихованого керування, ми згодилися з думкою психолога Е. Берна, який вважає, що маніпуляція виникає тоді, коли людина починає грати одну з трьох ролей «Жертви», «Агресора» або «Рятівника».

Жертва

Це пасивний вид маніпулятора. Його зброя – слабкість, справжня або зімітована. Зазвичай, це люди з низьким рівнем відповідальності. Ніколи не визнають своїх помилок (а їх не мало, через дитячу звичку звинувачувати інших людей або космос у своїх невдачах). Невміння працювати при надмірному навантаженні, невиконання завдань спонукають таких людей вдаватися до маніпуляцій, перекладаючи свої обов’язки на інших.

Як коректно протистояти: уникати відкритого конфлікту, але не дати втягнути себе у небажану ситуацію. Якщо важко спочатку відмовити, кажіть «мені треба подумати», так поставите ситуацію на паузу, скориставшись нею у свій бік. Головне – сказати категоричне «ні» на чергове прохання маніпулятора-«жертви». Негативний наслідок відмови (почуття своєї провини, образу прохача) можна пом’якшити подякою за довіру. Дуже щиро вибачитись, що ваша відмова порушила чиїсь плани.

Олена, бухгалтер: «Працюю на приватному підприємстві. У кабінеті знаходимось удвох з колегою. Постійно чуючи скарги на те, що вона не встигає зробити звіт, бо: «голова болить, не може зосередитись, вдома проблеми з дітьми, чоловіком, затори на дорозі….», помітила що дійсно вислуховую, співчуваю і фактично з цього приводу стала робити її роботу. Спочатку було почуття ейфорії від визнання, що моя допомога важлива і потрібна. Згодом колега просто казала: «зроби те і те, а то я сьогодні не в змозі, весь вечір вчила уроки з дитиною» та ін. Я стала ледве встигати виконувати свої завдання, керівництво звернуло увагу на мій стан. І тоді я зрозуміла, що так більше не може продовжуватись. На наступне прохання відповіла: «Я дуже ціную те, що ти бачиш у мені професіонала, дякую за довіру. Але, на жаль, маю дуже багато своєї роботи». Наступну двотижневу «гру в мовчанку» я витримала з блиском. Це значно підвищило мою ефективність”.

Агресор

Це найбільш небезпечний активний тип маніпулятора. Він не має ніяких етичних табу для викиду негативу. Заради процвітання компанії непримиренний до помилок та некомпетентності інших співробітників (хоча думає за таких умов тільки про свій кар’єрний ріст). Задля досягнення власних цілей використовує психологічний тиск, образи, інтриги. У кожному співробітнику агресор вбачає потенційного суперника, конкурента. Агресор може використати будь-яку помилку колеги, як компромат проти останнього. Створює в офісі постійне напруження.

Як коректно протистояти: не відповідати на випади контратакою та не оправдовуватись: навіть якщо ви 100 відсотків праві, на агресора це не подіє. Запитайте, що конкретно не задовольняє агресора, таким чином ви будете знати, вимагає він якихось конкретних дій, або поліпшує свій поганий настрій. Побудуйте конструктивний діалог: спокійно, без відчуття страху і провини вислухайте критику. Хвилювання погіршить ваш стан і слова стануть неефектними. Виділіть у критиці раціональне зерно. Ні в якому разі не припускайте іронічних інтонацій. А ось тактика «зробіть таку ласку» може бути продуктивною. Агресорам подобається бути люб’язними, якщо це не шкодить їх фінансам. А ще вони незамінні на «жорстких» переговорах та ефективні у виведенні підприємства з кризи.

Вадим, програміст: «Заступник генерального директора у нашій компанії завжди волів тримати все під власним контролем. Давав завдання співробітникам, вислуховував креативні пропозиції, які потім завжди визнавав провальними, жорстко критикуючи розробника. Потім підносив генеральному директору ці ідей як власні, суперпродуктивні, вигідно виділяючись креативністю на фоні інших. У нас, працівників відділів, не було ніякої мотивації до ідей та нових проектів. Але нічого не вдієш, у житті сім’ї керівників були близькими друзями.

Рятівник

Він же «Джокер». Офісна позиція маніпулятора-рятівника: «гуру», «психолог», «мама-тато», «виконую найскладніші завдання». Походить з минулих відмінників та зразкових дітей, життя сприймає як вічний екзамен. Вважається найбільш лайтовою версією маніпулятора, йому можуть навіть пробачати, не те що Агресору та Жертві. Здійснює свої маніпуляції через переконання всіх у своїй незамінності. Може зловживати

опікою. Таким чином підвищує свій соціальний статус, моральне задоволення та матеріальну винагороду. Мінусами такого неоціненного співробітника є, по-перше, те, що інші працівники звикають до безвідповідальності та пасивності, не вважають за потрібне докладати зайвих зусиль. По-друге, не завжди рятівник відмінно справляється з завданнями. По-третє, він скоріш за все, зарахує успіх собі або привласнить результат чужої праці.

Як коректно протистояти: у випадку з наполегливим Рятівником, що пропонує свої послуги, ефектно спрацьовує перманентна відмова. Треба усього лиш вміти казати тверде та делікатне «ні, дуже дякую, не треба», навіть кілька разів.

Злата, рекламний менеджер: «З’явившись перший день на роботу у рекламну агенцію, я відразу зрозуміла, що у нашому медійному відділі всім заправляє Ірина, головний менеджер. Найстарша співробітниця, компетентна у всіх питаннях. Надає кваліфіковані (мені тоді так здалось) поради. Я, як наймолодша, відразу попала під її опіку. Так, мені дійсно потрібна була допомога в складанні медійних планів, але аж ніяк у плануванні особистого часу після роботи. Виявилось, що увесь колектив щовівторка відвідує фітнес-зал, щоп’ятниці збирається у кафе, на вихідних організовує екскурсії. Ірина була організатором всього цього. Відвідавши кілька таких заходів, я зрозуміла, що це йде в розріз з моїм особистим життям. А потім взагалі несподівано почула, що Ірина обговорювала мене з іншою працівницею, використовуючи наші приватні розмови. Відмовившись від будь-яких стосунків поза роботою, вважаю, що не залишилась у програші. Адже я ходжу до офісу працювати, а не будувати стосунки».

Як підсумок скажемо, що впевненість та здорова самооцінка, вміння контролювати власні емоції, вміння розуміти приховані мотиви поставлять дії потенційного маніпулятора під серйозну загрозу.

Share on FacebookTweet about this on Twitter

Кращі статті за тиждень – у вас в пошті!

Читайте також