Як обрати якісний переклад книги українською мовою?

Колонка Юлії Орлової – генеральної директорки видавництва Vivat.

З прийняттям нових норм правопису багато людей ставлять питання, за якими критеріями тепер обирати якісні переклади, де шукати їх та перекладачів для таких кваліфікованих текстів?

Маю сказати, що відповідь на це питання більш складна, ніж здається на перший погляд.

Почнімо з того, що у видавництві над будь-якою книгою працює від п’яти до семи спеціалістів. Тож відповідальність за враження, яке ви отримали від прочитання книжки, не варто приписувати виключно перекладачу. Так, його внесок найбільший, але без участі редактора гарну/якісну книжку не зробити.

Другий аспект питання: навіть найкращий переклад ніколи не буде стовідсотково дорівнювати оригіналу. Формуючи свою думку щодо перекладу, варто пам’ятати, що вам може не сподобатись власне твір. Навіть якщо його переклали ідеально, з усією повагою до першоджерела та професіоналізмом. Книжки – це завжди справа смаку та вподобань. Уявіть сорочку, яку за викрійкою знаного французького модельєра вам пошиє український майстер: тканина й нитки будуть вітчизняні, але якщо вам не личить саме такий фасон, то звинувачувати у цьому майстра, який працював на замовлення, – невдячна справа. Часто суперечки про якість перекладу починають і підтримують люди, яким не сподобався власне твір (авторський стиль, ідеї, структура).

Жодне видавництво не випускає переклад, навіть від найкрутішого суперперекладача, без редагування. Команда мрії для роботи з перекладом виглядає так:

паблішер, який обирає проект,
редактор-перекладач,
перекладач,
редактор,
коректор.

Зібрати в цю команду професіоналів – найголовніше завдання для видавця.

Тож як шукати якісні переклади та на що звертати увагу?

Звертати увагу не лише на ім’я перекладача, але і на редактора. Як я вже зауважила, переклад – це командна робота.
Видавництва постійно шукають нових перекладачів. Мета – сформувати власний пул здібних, перевірених, лояльних до видавництва фахівців. Якщо перекладач професіонал, то з часом його ім’я стає символом якості, на який може орієнтуватись читач. Варто звертати увагу на роботи тих людей, які стабільно співпрацюють з видавництвами (в принципі, це стосується і редакторів). Якщо перекладач – професіонал, який якісно та сумлінно виконує свою роботу, видавництво завжди буде зацікавлене у продовженні співпраці. Спеціалісти з досвідом роботи та гарною репутацією у нашій сфері – на вагу золота.
Дивитися на копірайти – за яким виданням зроблено переклад, з якої мови, чи відповідає ця мова мові оригіналу (існує виняток – інколи, коли йдеться про рідкісні мови, правовласники роблять переклад на більш вживану (частіше – англійську) мову, який передають перекладачу з оригінальним текстом).
Сьогодні український книжковий ринок, українські переклади світової класики та сучасних бестселерів переживають відродження. За останні п’ять років українською було перекладено або перевидано (якщо мова про класику) безліч книжок, які довгі роки були доступні лише в російському перекладі. Ці доступні та усюдисущі російські переклади відіграли не кращу роль, тому що непорядні перекладачі дозволяють собі спростити задачу: перекладають не з оригіналу, а з російського перекладу. Саме тому важливо, щоб текст від перекладача проходив редакторську перевірку. Уважний редактор-перекладач чи літературний редактор обов’язково помітить невластиві українській мові конструкції і запозичені у російського колеги образи та розбіжності з оригіналом, які дослівно цитують російське видання.
Можна орієнтуватись на переможців різних перекладацьких конкурсів та відслідковувати грантові програмами, які спрямовані па підтримку перекладів. Гранти на переклад дозволяють залучити до проекту провідних (читайте – дорогих, досвідчених, завантажених проектами) перекладачів та дають можливість перекладачу і редактору достатньо довго та прискіпливо працювати над однією книгою.

Як самому зрозуміти, перед вами гарний чи поганий текст?

По-перше, відповідність вживаної лексики жанру, часу/епосі та контексту (якщо герої подій ХІХ ст. десь у Англії буде спілкуватимуться сучасним сленгом, це має, як мінімум, викликати підозру).

По-друге, текст має бути читабельним. Якщо текст складно читати, у ньому багато незвичних і «кострубатих» зворотів, невідповідних контексту слів, росіянізмів або навпаки застарілих, діалектних та маловживаних слів – перед вами робота людини, яка або робила халтурку нашвидкуруч, або копірку з російського перекладу і намагалася таким чином додати «українськості», або у перекладача малий словниковий запас і немає хисту до перекладу. Знов повторюсь: потрібно розділяти авторський стиль та роботу перекладача, редактора. Якщо ви вже читали твори цього автора, були у захваті, а цей текст розчаровує, є велика імовірність, що проблема саме в перекладі.

Щодо правопису: що зміниться в текстах?

Новий правопис – це, у першу чергу, головний біль редакторів і коректорів, а не перекладачів. Вони будуть відстежувати, чи відповідає новим нормам текст, який підготував перекладач.

Безперечно, нова офіційна редакція правопису – це базис, який дасть редакторам, перекладачам, коректорам, викладачам відчуття впевненості у своїх діях та безліч тем для суперечок (жарт).

У мережі вже повно матеріалів, які детально аналізують зміни, що відбудуться у правописі (гарна публікація щодо цього є тут).

Та для наочності наведу приклад перекладу було/стало (підготувала Олена Рибка, провідна редакторка видавництва Vivat):

Стара норма:

Віце-прем’єр Діккенс-Трубецкой завантажив на веб-сайт проект закону, що мав додати радості народу й міністрові фінансів, відкусив пів’яблука, ковтнув «Кока-колу» і нарешті рушив у фойє агентства «Гваделупа Прес»», щоб із кафедри вийти в ефір із прес-конференцією щодо змін в українському правописі.

Нова норма:

Віцепрем’єр Дікенс-Трубецький завантажив на вебсайт проєкт закону, що мав додати радости народу й міністерці фінансів, відкусив пів яблука, ковтнув кока-коли і нарешті рушив у фоє агентства Гваделупа Прес, щоб із катедри вийти в етер із пресконференцією щодо змін в українському правописі.

Наостанок хочу додати, що в Україні є дуже багато талановитих перекладачів. Про це свідчить низка книг, перекладених з рідкісних мов: книги про хюґе (з данської мови), ікігаї – з японської тощо.

Інші статті по темі:

10 онлайн-бібліотек, де можна скачати та почитати книги українською

8 книжок, які навчать не відволікатися на соцмережі

Новинки бізнес-літератури, на які варто звернути увагу

Що читати влітку: 8 книжок для гарного настрою