Запитайте юриста: як отримати перепустку на проїзд у громадському транспорті під час локдауну?

У вас є питання щодо працевлаштування, зарплати, атестації, звільнення або дискримінації на роботі? Ви вважаєте, що роботодавець порушує ваші права? Або навпаки – не впевнені, чи законні ваші вчинки стосовно компанії?

Редакція The Point продовжує рубрику «Запитайте юриста». У коментарях до кожного матеріалу рубрики ви можете ставити запитання, пов’язані з вашими робочими правами та обов’язками. І ми попросимо експертів – провідних фахівців у сфері трудового права – роз’яснити спірні моменти.

«Як співробітнику отримати перепустку на проїзд у громадському транспорті під час локдауну? Чи повинна компанія організовувати для працівників розвіз до та з роботи?» – відповіді на запитання знайдете у черговому випуску.

Альона Оленич, юристка ЮК Legal House

З 5 квітня 2021 року громадський транспорт Києва перейшов у режим спеціальних перевезень. Відбулося це на підставі протоколу № 29 Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 01 квітня 2021 року.

Схожі рішення були прийняті іншими міськими та обласними органами самоуправління тих регіонів, де епідеміологічна ситуація наближається до критичної. З визначених у таких рішеннях датах користуватися громадським транспортом можливо лише за наявності спеціальної перепустки.

Порядок отримання перепусток визначається на місцевому рівні, де прийнято рішення про переведення роботи громадського транспорту в режим спеціальних перевезень. Наприклад, у Києві такий порядок видачі спецперепусток затверджений Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

Як співробітнику отримати перепустку на проїзд у громадському транспорті під час локдауну?

Окремі співробітники або окремі особи не можуть отримати перепустки за власною ініціативою або за власним зверненням. Перепустки видаються лише за списками, наданими керівниками підприємств.

Хто може отримати перепустку?

Першочергово спецперепустками забезпечуються підприємства критичної інфраструктури населених пунктів. До таких належать органи державної влади та місцевого самоврядування, підприємства житлово-комунальної інфраструктури, медичної сфери, сфери соціального забезпечення, а також підприємства інших важливих для забезпечення життєдіяльності населених пунктів сфер.

Підприємства приватної форми власності також можуть отримати перепустки для своїх працівників у разі, якщо вони працюють у сфері забезпечення життєдіяльності міста або керівник зможе довести необхідність видачі перепусток для своїх працівників.

Який порядок отримання перепустки?

Для отримання перепусток для працівників підприємства, зокрема у Києві, керівник надсилає лист, в якому обов’язково вказує:

  • Назву компанії.
  • Обґрунтовує необхідність отримання спецперепустки.
  • Обґрунтовує кількість спецперепусток та вказує штатну чисельність співробітників організації.
  • Реквізити організації та вказує локацію – адресу, район.
  • Контактного громадянина для отримання перепусток та вказує номер телефону.

Після того, як уповноваженими особами Департаменту розглянуто лист, контактна особа повідомляється про те, де і коли може отримати такі перепустки. У деяких регіонах вимагають поіменного переліку осіб, для яких замовляються перепустки або можуть запроваджуватися додаткові вимоги.

Чи повинна компанія організовувати для працівників розвіз до та з роботи, компенсувати витрати на паливо (працівникам, які мають власні авто) під час локдауну?

Постає питання: «Як за відсутності перепустки чи власного автотранспорту дістатися на роботу?». Національне законодавство та акти місцевих органів влади не містять положень, що зобов’язують працедавців забезпечувати підвезення до та з місця роботи співробітників. Однак рекомендації, що час від часу оприлюднюються місцевими органами, можуть містити заклики щодо організації безпечного перевезення працівників, яких неможливо перевести на дистанційну роботу. Ці заклики досі залишаються такими, що мають рекомендаційний характер та не є обов’язковими до виконання.

Керівництво підприємства може організувати перевезення співробітників до та з місця роботи за власним рішенням. Зробити це дозволяє Постанова, в якій йдеться про те, що на території регіонів, які віднесені до «червоної» зони, навіть якщо регіональна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій заборонить здійснювати регулярні/нерегулярні перевезення, громадян можна перевозити на службових та/або орендованих автомобільних транспортних засобах організацій. Головне, щоб кількість пасажирів відповідала кількості місць для сидіння, рухатися потрібно виключно маршрутом, про який органи Нацполіції треба поінформувати не менше ніж за 2 дні.

Тож можливість для організації підвезення своїх працівників у підприємств є, і все залежить від рішень керівництва. Те саме стосується й компенсації витрат на паливо тим працівникам, які використовують власний транспорт, – обов’язку такого у працедавця немає, тому все залишається на його розсуд.

Чи повинен роботодавець забезпечувати працівників ЗІЗ у період карантину?

Щодо обов’язку працедавця на період карантину забезпечувати працівників засобами індивідуального захисту (надалі – ЗІЗ), то тут все залежить від регіону, в якому знаходиться компанія, прийнятих у такому регіоні локальних нормативних актів, а також сфери, в якій працює підприємство.

На загальнодержавному рівні обов’язок працедавця із забезпечення ЗІЗ, відповідно до ст. 163 Кодексу законів про працю України, поширюється тільки на осіб, які:

  • Зайняті на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці.
  • Зайняті на роботах, які пов’язані із забрудненням.
  • Зайняті на роботах, які здійснюються у несприятливих температурних умовах.

Тимчасові рекомендації, затверджені Постановою, не містять положень щодо забезпечення працедавцем співробітників ЗІЗ. СГД повинен забезпечувати лише співробітників рідким милом, антисептиками та паперовими рушниками.

Водночас останні Рекомендації Головного державного санітарного лікаря України, які стосуються закладів громадського харчування, вже містять положення про обов’язок із забезпечення персоналу ЗІЗ. Також під час прийняття рішення щодо забезпечення працівників ЗІЗ необхідно брати до уваги положення рішень органів місцевого самоврядування, які можуть містити інші вимоги, залежно від рівня епідеміологічної небезпеки в регіоні.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб читати найсвіжіші статті, брати участь в опитуваннях і дізнаватися про актуальні вакансії

Share on FacebookTweet about this on Twitter

Кращі статті за тиждень – у вас в пошті!

Читайте також