Ірина Юськова, психолог, тренер з розвитку емоційного інтелекту

Почуття провини – що це?

Людина рідко проживає одну емоцію в чистому вигляді. Наприклад, вину часто проживають разом із соромом або страхом (осуду чи покарання). Почуття провини не закладене природою, воно виникло в результаті еволюції, соціалізації людей. Відчувати провину людина починає в дитинстві (в сім’ї, школі), це є одним із способів врегулювання відносин.

Почуття провини виникає, коли ми віримо або усвідомлюємо, що порушили власні стандарти поведінки або загальнолюдські моральні норми та несемо за це порушення відповідальність. Але складність в тому, що ці соціальні стандарти ніде не прописані. Вони існують лише у нас в голові, як наслідок виховання в сім’ї з конкретними правилами і традиціями або іншого накопиченого життєвого досвіду. Тому, відчуваючи провину, людина порушує своє правило, яке для іншої людини може бути навіть невідомим.

Рекомендація № 1. Якомога частіше використовуйте в житті аксіому емоційного інтелекту:

«Я несу 100% відповідальність лише за свої емоції, наміри та рішення. І не несу жодної відповідальності за емоції, наміри, рішення, почуття та вчинки інших людей».

Інакше кажучи, якщо людина обрала відчувати провину щодо вас, то її ніщо не зупинить, навіть якщо у вас такого наміру не було. Почуття провини має на меті покарання за відхилення людиною у своїй поведінці та мисленні від очікувань інших.

Рекомендація № 2. Щоб не відчувати провину, достатньо припинити карати себе внутрішньо, а реально понести відповідальність в разі порушення. Наприклад, за порушення закону – оплатіть штраф; за спізнення на зустріч – запропонуйте оплатити колезі/партнеру таксі. Потрібно не загладити вину, а понести відповідальність!

Почуття провини та робота

Почуття провини – одне з найсильніших почуттів, яке управляє нашою поведінкою в міжособистісних відносинах, багато в чому коригуючи їх. Це маніпулятивне, навіть рекетне почуття. Що стосується робочих моментів, то компанії часто прописують певні правила корпоративної культури, тому важливо їх знати або ж відразу проясняти у спілкуванні, щоб не доводити до почуття провини.

Наприклад, співробітник чітко пов’язує свої успіхи на роботі з доброзичливістю до себе шефа, відчуваючи відповідальність за його здоров’я та настрій. Або ж співробітник відчуває провину за те, що не працює у вихідні, як його колеги – професіонали, які безкоштовно виконують завдання поза основною роботою.

Пам’ятайте, шеф до вас доброзичливий, тому що ви виконуєте свою роботу старанно і вчасно, що впливає на загальний результат компанії, а не тому що ви почуваєте себе винним за спізнення на роботу.

Як пропрацювати почуття провини

Провина – токсичне почуття для будь-якої людини, що регулює відносини скоріше маніпуляціями, ніж екологічно. Неможливо маніпулювати людиною, яка пропрацювала своє почуття провини. Види провини:

  • Раціональна провина: порушили – понесли відповідальність.

Наприклад, невдало спланували маршрут і спізнилися на зустріч. Що потрібно робити?

  1. Усвідомити, що завдали шкоди іншій людині. Часу на вашу зустріч лишилося менше і вона пройде непродуктивно.
  2. Взяти на себе відповідальність за це. Потрібно більш вдало складати маршрути чи виїжджати раніше, адже ви порушуєте кордони іншої людини, затримуючи на наступну зустріч.
  3. Виправити становище (результат), наскільки це реально можливо. Запропонувати підвезти на наступну зустріч і дорогою матимете додатково час, аби обговорити ваше питання.
  • Ірраціональна вина – вашої відповідальності тут немає, вами маніпулюють.

Наприклад, хороший співробітник повинен попрацювати після роботи кілька годин на благо компанії безкоштовно.

  1. Чітко сформулюйте з чим пов’язана вина. Наприклад, ви не працюєте в позаробочий час без оплати за це і водночас адекватно оцінюєте кількість годин на свої потенційні робочі завдання.
  2. Визнайте, що це не ваша зона відповідальності. Соціальний стандарт «повинен» лише в голові того, хто використовує таку нездорову маніпуляцію.
  3. Визнайте, що ніякого «відшкодування» тут не може і не повинно бути. Скажіть про це прямо.

Ваше самопрощення, звільнення від почуття провини може принести користь іншим, допомагаючи стати кращим колегою, більш уважним другом, здатним краще слухати інших, бути більш емпатичною людиною тощо. Можливо, ви будете менш егоцентричним і більш зацікавленим в інших, станете менш нужденним в неекологічній увазі до себе і станете тим, хто віддає.