Якщо починати із законодавчої бази, яка регулює правові відносини роботодавців з особами з інвалідністю, звісно, чинне законодавство покладає на роботодавців обов’язок щодо їх працевлаштування – закон «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» декларує рівні можливості участі в різних сферах життя суспільства. Згідно закону, держава створює для них умови, які надають можливість вести повноцінний спосіб життя, враховуючи індивідуальні можливості, здібності та інтереси. Як насправді працевлаштовуються інваліди?

Звісно, в реальному житті не все так райдужно, як описує законодавство, але деякі нормативи більшість роботодавців намагаються виконати – наприклад, квоту робочих місць для осіб з інвалідністю – 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік або одне робоче місце для компаній, де працює 8-25 співробітників. Іноді це такі собі «паперові» робочі місця, які спеціально плануються під «інвалідську зайнятість», але поступово з’являється все більша кількість реальних пропозицій роботи для людей з інвалідністю.

Що пропонує ринок праці?

Якщо казати про теперішній ринок праці, багато роботодавців співпрацюють з цією категорією пошукачів усвідомлено, мають для них конкретні робочі місця, адаптовані під особливі потреби. Наразі на сайті robota.ua маємо десь з 300 вакансій, які роботодавці промаркували як «готові до особливих потреб кандидатів». Серед них є робота на свіжому повітрі – така як оператор АЗК, в приміщенні – продавець-консультант, або в офісі – бухгалтер. Є багато вакансій у сфері продажів, а є й дещо рідкісне – наприклад,  менеджер систем харчової безпеки або інженер IT-інфраструктури. Заробітна платня, яку озвучують – 7-10 000 грн за більш-менш «рядову» роботу і до 25 000 за роботу фахову або керівну (наприклад, головний бухгалтер або програміст 1С). Себто, людина з інвалідністю може зайняти посади різного рівня та професійного напрямку, не тільки прості та базові.

Ще один приємний фактор – роботу пропонують не тільки в містах-мільйонниках. Багато вакансій для людей з особливими потребами мають геотеги невеликих міст або містечок – наприклад, село Калинівка Макарівського району, Володимир-Волинський, Краматорськ, Берегово тощо. Звісно, у великих містах така робота теж є, навіть вибір більший та значущий. Але велика кількість робіт, які пропонують таким чином, має відбуватися на робочих місцях саме на території підрозділів роботодавця.

На жаль, нинішня транспортна інфраструктура не завжди  розрахована на те, що люди з інвалідністю зможуть вчасно і без перешкод дістатися робочого місця – навіть якщо роботодавець надає розвозку, наприклад, до станції метро. Саме тому багато роботодавців пропонують віддалену роботу – аби пошукачі не витрачали намарне часу на дорогу до роботи та додому.

Дистанційні пропозиції

Віддалена робота стає все більш популярною – наразі на сайті robota.ua є 1133 пропозиції віддаленої роботи. Перелік робіт достатньо широкий – від інтернет-маркетологів та програмістів до операторів контакт-центру та відеоблогерів. Є робота для рекрутерів, копірайтерів, юристів, проектувальників, викладачів іноземної мови тощо. Робота на неповний день або повну зайнятість. І, відповідно, на меншу або більшу заробітну платню.

Але анонсуванням заробітної плати у 20-30 000 грн за віддалену роботу повний день нікого не здивуєш. Тому якщо людина з інвалідністю підтягне (можливо, онлайн, і не за всі гроші світу) свої навички або перекваліфікується, вона зможе отримувати прийнятну заробітну платню і відчувати себе потрібною.

Наразі тренд на збільшення відсотку віддаленої роботи лише прискорюється – технічні можливості є, бажання керівництва теж у наявності. І деякі бізнес-процеси в компаніях технологічно змінюються або удосконалюються таким чином, що поточну роботу зможуть виконувати і люди з інвалідністю. Тому ретельний моніторинг наявних вакансій, розуміння тих професій, на які роботодавці полюють, не дивлячись на попередній досвід або фізичну форму кандидата, та донавчання або перенавчання на таку роботу стануть у нагоді будь-кому.