Як розповісти про свої мінуси, щоб отримати роботу: дієві лайфхаки

Запитання про слабкі сторони вам доведеться чути ледь не на кожній співбесіді. Адже це одне з типових питань, яке демонструє об’єктивність кандидата і дає можливість передбачити, як він виконуватиме робочі завдання чи працюватиме в команді. Але пошукачів воно лякає: одразу в голові виникають настирливі думки, що наявність слабких сторін може налякати роботодавця і вам відмовлять ще на співбесіді.

Насправді все не так страшно, особливо, якщо готуватися до співбесіди та заздалегідь знати, що відповісти на питання про слабкі сторони можна так, щоб вас захотіли взяти на роботу.

Чому роботодавцю важливо знати ваші слабкі сторони?

  1. Для оцінки самокритичності та здатності до самоаналізу кандидата. Роботодавці цінують працівників, які знають свої зони розвитку та не бояться визнати помилку і працювати над її виправленням.
  2. Щоб зрозуміти, як ви можете говорити на не зовсім зручні для вас теми, наскільки впевнено почуваєтеся, коли згадуєте про себе не найприємніше.
  3. Для порівняння саме ваших слабких сторін із вимогами до ідеального кандидата. Адже слабкі місця є у всіх, важливо, щоб вони не заважали повсякденній роботі. Буває і таке, що ваші мінуси навпаки можуть сподобатися рекрутеру.

Табу

Так, слабкі сторони є у всіх, але деякі можуть допомогти у роботі, а інші – не сподобаються нікому. На яку б вакансію ви не претендували, краще промовчати про те, що заважатиме виконувати будь-яку роботу. Тому не говоріть про:

  • звичку постійно запізнюватись або зривати дедлайни – навряд чи ви знайдете роботодавця, якому подобається працівник, який приходить у розпал робочого дня або ігнорує важливе завдання;
  • негативне ставлення до критики – робота рідко обмежується лише похвалою, тому працівник, який впадає в депресію після найменшого зауваження – не найкращий варіант;
  • перфекціонізм, трудоголізм, надмірну любов до роботи – рекрутери вже чули мільйони разів про такі корисні слабкі сторони, що навчилися ставити їх під сумнів.

Деякі слабкі сторони, які можуть вплинути негативно, залежать від конкретної професії. Наприклад, бухгалтеру не потрібно говорити, що він неуважний до деталей, а менеджеру з продажів – що некомунікабельний.

Ну і головним табу можна назвати слова про відсутність слабких сторін. Так роботодавець вирішить, що перед ним самозакоханий кандидат, який не здатний до самоаналізу.

Правильно про слабкі сторони

Тож як говорити про слабкі сторони, щоб таки отримати омріяний оффер? Будьте відвертими з роботодавцем щодо знань чи вмінь, яких вам не вистачає для роботи. Проте відразу окресліть, що ви знаєте, як їх покращити і, можливо, вже почали працювати над цим:

«Мені раніше не доводилося робити презентації у PowerPoint, тому маю небагато практичних знань. Проте я вже працюю над їх вдосконаленням: переглядаю навчальні відео і потім випробовую поради на практиці».

Можна сказати і про негативні звички, які можуть погано вплинути на роботу. Але теж одразу додати, що ви знаєте, як із собою боротися та тримаєте все під контролем.

«Я – сова, і мені дуже важко прокинутися вранці та бути продуктивним. Але я навчився розподіляти свій час таким чином, щоб вранці виконувати завдання, які потребують меншої концентрації уваги, а кропіткі та важливі справи робити пізніше. До того ж ніколи не йду з роботи ввечері, поки не закінчу справи, щоб вони не залишалися на ранок».

Безпрограшним варіантом буде згадати про слабкі сторони, які ніяк не впливатимуть на вашу роботу. Наприклад: «У мене слабкі лідерські якості», якщо ви не претендуєте на керівну посаду та не чекаєте кар’єрного росту або «Математика – це не моє», якщо ви на співбесіді на посаду викладача англійської у спеціалізовану школу.

Що б ви не говорили, важливо залишатися спокійним, адже кандидат, що не вміє себе опанувати на співбесіді – це вже вагома слабка сторона.

Share on FacebookTweet about this on Twitter

Кращі статті за тиждень – у вас в пошті!

Читайте також