Запитайте юриста: чи можете ви відмовитися від переїзду разом з компанією в інший район міста?

У вас є питання щодо працевлаштування, зарплати, атестації, звільнення або дискримінації на роботі? Ви вважаєте, що роботодавець порушує ваші права? Або навпаки – не впевнені, чи законні ваші вчинки стосовно компанії?

Редакція The Point продовжує рубрику «Запитайте юриста». У коментарях до кожного матеріалу рубрики ви можете ставити запитання, пов’язані з вашими робочими правами та обов’язками. І ми попросимо експертів – провідних фахівців у сфері трудового права – роз’яснити спірні моменти.

«Чи вважається перенесення місця роботи в інший район міста зміною місцевості та істотних умов праці? Що робити тим працівникам, які не погоджуються переїжджати? Чи повинні вони відпрацьовувати двотижневий термін в разі звільнення? Чи вважається невихід працівника на роботу в новий офіс прогулом? Чи є це підставою для звільнення? – допоможе прояснити ситуацію експерт.

Марина Саєнко,
адвокат, керуюча партнерка Адвокатського об’єднання «ЗАКОН ПЕРЕМОГИ»

Компанія змінює офіс та переїздить в інший район міста. Чи повинні працівники дати згоду на переїзд?

Чинне трудове законодавство, а саме ч. 1 ст. 32 Кодексу, вимагає отримання згоди співробітника для його переведення в іншу місцевість разом з компанією. Водночас у Кодексі відсутнє поняття «інша місцевість». Однак, у Постанові КМУ, «інша місцевість» – це інший населений пункт.

Виходячи з вказаного, у разі зміни компанією офісу з одного району міста на інший район цього ж міста (тобто в межах одного населеного пункту), згода співробітника не є обов’язковою.

Чи вважається перенесення місця роботи в інший район міста зміною місцевості та істотних умов праці?

Які зміни умов праці вважаються зміною істотних умов праці, визначено у ч. 3 ст. 32 Кодексу. Якщо змінюються системи та розміри оплати праці, пільги, режим роботи, встановлюється/скасовується неповний робочий час, суміщуються професії, змінюються розряди і найменування посад тощо – це зміна істотних умов праці.

Чи повинен роботодавець попередити працівників про переїзд заздалегідь?

У випадку зміни роботодавцем будь-якої із вказаних умов праці, співробітника повинні повідомити під особистий підпис не пізніше, ніж за два місяці до запровадження таких змін. Водночас перенесення офісу компанії в інший район міста не вважатиметься зміною істотних умов праці, відтак закон не зобов’язує роботодавця попереджати про цю обставину працівника. Однак, такі умови можуть міститися в колективній угоді або трудовому договорі із даним працівником, тому доречно аналізувати і їх умови.

Що робити тим працівникам, які не погоджуються переїжджати? Чи повинні вони відпрацьовувати двотижневий термін в разі звільнення?

Якщо працівник компанії, яка змінила офіс, відмовиться працювати в іншому районі міста за новим місцем розташування офісу, він може звільнитися з роботи за власним бажанням (на підставі ст. 38 Кодексу) – з двотижневим строком відпрацювання, протягом якого він має право відкликати цю заяву, або за угодою сторін (на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 Кодексу) – у будь-який день, погоджений сторонами.

Чи вважається невихід працівника на роботу в новий офіс прогулом? Чи є це підставою для звільнення? Чи передбачена йому компенсація?

У разі ж невиходу співробітника на нове місце роботи без поважних причин працедавець може звільнити його за прогул у порядку п. 4 ч. 1 ст. 40 Кодексу. Водночас звільнення співробітника за п. 6 ч. 1 ст. 36 Кодексу буде некоректним, оскільки зміна району розташування офісу компанії в межах одного міста не вважатиметься переведенням співробітника на роботу в іншу місцевість разом з компанією. Відтак, і підстав для виплати визначених законодавством компенсацій для таких випадків немає.

Законні дії працедавця в разі, якщо працівники відмовляються від переїзду.

Якщо колективною угодою або трудовим договором не передбачено спеціальних умов, то порядок законних дій роботодавця в ситуації, що описана, буде наступним:

  • інформування (усне або письмове – на розсуд роботодавця) працівника про переїзд у новий офіс з певної дати для надання працівнику можливості прийняти рішення про можливість продовження роботи у новому офісі;
  • у разі відмови працівника від роботи в новому офісі – надання йому можливості обрати бажану підставу звільнення та отримання відповідної заяви від співробітника;
  • видання наказу про звільнення працівника з належною підставою та ознайомлення з ним співробітника (а у визначених випадках – і надання копії наказу);
  • внесення запису до трудової книжки співробітника та повернення її працівникові у день звільнення;
  • письмове повідомлення співробітника про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, та проведення повного розрахунку із працівником у день звільнення (або на наступний день після вимоги працівника про розрахунок, якщо працівник не працював у день звільнення).

Разом з тим, якщо працівник не бажає переїжджати з підприємством в інший район міста через необхідність понесення додаткових транспортних витрат або необхідність збільшення часу на добирання до нового робочого місця – ці питання можна додатково узгодити з роботодавцем, домовившись, зокрема, про компенсацію транспортних витрат, а також перегляд годин роботи такого працівника, з наступним відображенням результатів таких домовленостей у трудовому договорі.

Знання працівником своїх прав та відкритий діалог з роботодавцем про свої потреби найчастіше призводять до порозуміння з роботодавцем та прийняття взаємовигідних рішень, що відповідають інтересам обох сторін.

Share on FacebookTweet about this on Twitter

Кращі статті за тиждень – у вас в пошті!

Читайте також