Запитайте юриста: хто сплачує штраф за порушення правил карантину – працівник чи роботодавець?

У вас є питання щодо працевлаштування, зарплати, атестації, звільнення або дискримінації на роботі? Ви вважаєте, що роботодавець порушує ваші права? Або навпаки – не впевнені, чи законні ваші вчинки стосовно компанії?

Редакція The Point продовжує рубрику «Запитайте юриста». У коментарях до кожного матеріалу рубрики ви можете ставити запитання, пов’язані з вашими робочими правами та обов’язками. І ми попросимо експертів – провідних фахівців у сфері трудового права – роз’яснити спірні моменти.

«За порушення яких правил карантину несе відповідальність працівник, а за які – роботодавець?», «Що робити працівнику, якого працедавець хоче звільнити за порушення правил карантину?» – відповідають на запитання експерти.

Сергій Сільченко, к.ю.н., доцент кафедри трудового права Національного юридичного університету імені Я. Мудрого, керуючий партнер АО «Роланд»

Тетяна Сільченко, партнерка АО «Роланд»

Хто повинен сплачувати штраф за порушення правил карантину: працівник чи роботодавець?

Правила карантину, а також карантинні обмеження встановлені Постановою. Чинність цього акту поширюється на всіх осіб, що перебувають або мешкають на території України. Тож карантинних обмежень мають дотримуватися усі, незалежно від того, є вони працівниками чи роботодавцями.

Втім, існують певні обов’язки специфічного змісту, яких мають дотримуватися як роботодавці, так і працівники. І для кожного передбачена персональна відповідальність. Так, наприклад, роботодавець може нести відповідальність у разі невиконання обов’язку щодо забезпечення працівників засобами індивідуального захисту (ЗІЗ), покладеного на нього пп. 8, 12 п. 3 Постанови. Що стосується працівника, то він може бути притягнутий до відповідальності за порушення обмежень, встановлених для роботодавця як для суб’єкта господарювання (наприклад, приймати відвідувачів або проводити масові заходи), якщо саме він, а не його роботодавець порушив відповідні заборони чи обмеження. Частина карантинних обмежень стосуються усіх громадян, незалежно від того, є вони працівниками чи роботодавцями, наприклад, щодо перебування у вдягнутих засобах захисту на територіях закладів освіти чи охорони здоров’я у «червоній» карантинній зоні (пп. 15 п. 3-5 Постанови).

Штраф сплачує особа, вину якої в порушенні карантинних обмежень доведено у встановленому порядку. 

Відповідальність за порушення карантинних правил та обмежень встановлена КУпАП, зокрема, ст. 44-3. Розмір штрафу залежить від суб’єкта правопорушення (підприємець чи громадянин, відвідувач тощо). Так, якщо працедавець за своїм статусом буде визнаний посадовою особою, відповідно до ст. 14 КУпАП, то він може бути покараний штрафом від 2 000 до 10 000 НМДГ. Наразі ця сума складає від 34 000 до 170 000 грн. Інші громадяни можуть бути покарані штрафом на суму від 1 000 до 2 000 НМДГ (від 17 000 до 34 000 грн).

Окремо визначена відповідальність за перебування у громадських місцях без вдягнутих ЗІЗ, що закривають ніс та рот. За таке порушення передбачено штраф від 10 до 15 НМДГ (від 170 до 255 грн).

За порушення яких правил карантину несе відповідальність працівник, а за які – роботодавець?

Роботодавець є суб’єктом господарювання, тому на нього поширюються обмеження, визначені Постановою, щодо організації господарської діяльності, зокрема: щодо кількості осіб, що можуть одночасно перебувати на території суб’єкта. Він відповідає за забезпечення працівників ЗІЗ та контролює їх використання; нанесення маркування для дотримання безпечної дистанції відвідувачами. Відповідальність може також настати за незабезпечення централізованого збору використаних ЗІЗ в окремі контейнери (урни). Стосовно перевізників можливе порушеннями щодо перевезення пасажирів у кількості, яка перевищує допустиму, тобто кількість місць для сидіння, що визначена технічними документами на ТЗ та/або перевезення пасажирів без індивідуальних захисних засобів. Звичайно, працедавець відповідає за порушення заборони вести певну діяльність у «помаранчевій» чи «червоній» зонах, наприклад, приймання відвідувачів усередині закладів громадського харчування, ТРЦ тощо.

Працівник має дотримуватись як обмежень, встановлених для діяльності працедавця як суб’єкта господарювання, так і визначених для звичайних фізичних осіб, зокрема, щодо використання ЗІЗ, дотримання безпечної дистанції та граничної кількості осіб, що можуть перебувати одночасно у приміщенні.

Якщо працівник на свій страх і ризик почне торгувати вночі всередині кафе, саме він, а не власник має притягатися до відповідальності. Якщо ж його змусив це робити власник, то, на нашу думку, мають відповідати обидва.

Хто може штрафувати працівників/роботодавця за порушення правил карантину?

Відповідальність застосовується в порядку, передбаченому КУпАП. Спочатку складається протокол про адмінправопорушення, а потім приймається відповідна постанова.

Якщо порушення серйозніше, передбачене ч. 1, ст. 44-3 КУпАП, то:

  • складати протокол можуть посадові особи органів Нацполіції, охорони здоров’я, держсанепідемслужби, МОЗ України, а також посадовці, уповноважені виконкомами місцевих рад (ст. 255 КУпАП);
  • питання про притягнення до адмінвідповідальності вирішується місцевими (районними, районними у містах, міськими чи міськрайонними) судами (ст. 221 КУпАП).

Якщо йдеться про перебування у громадських місцях без ЗІЗ, тобто правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, то:

  • складати протокол можуть посадовці, уповноважені виконкомами місцевих рад (ст. 255 КУпАП);
  • питання про притягнення до адмінвідповідальності вирішується виконавчими органами місцевих рад (ст. 219 КУпАП), органами Нацполіції, які мають спеціальні звання (ст. 222 КУпАП), та державної санепідемслужби (ст. 236 КУпАП).

Штрафувати за порушення карантинних правил та обмежень можуть як суди, так і інші уповноважені органи залежно від складу правопорушення.

Що робити працівнику, який не погоджується з інформацією, зафіксованою у протоколі? Чи має він право не визнавати свою вину?

Якщо особа не погоджується з інформацією, зафіксованою у протоколі про адміністративне правопорушення, вона має можливість викласти свої пояснення, а також захищати свої інтереси (як особисто, так і за допомогою адвоката) у суді під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Тому визнавати свою вину за відсутності підстав для цього не потрібно.

Що робити працівнику, якого роботодавець хоче звільнити за штраф/порушення правил карантину?

Підстави звільнення працівників встановлено КЗпПУ, зокрема у ст. 40, 41. Спеціальної норми для звільнення працівника за порушення карантинних правил немає. Навіть в ситуації, коли винні дії працівника спричинили накладення штрафу на працедавця, говорити можна про матеріальну або дисциплінарну відповідальність. У першому випадку, скоріше за все, може бути застосована обмежена матеріальна відповідальність за зайві грошові виплати, якщо працедавцем є фізична особа-підприємець, котра особисто буде притягнута до адміністративної відповідальності через дії співробітника, на підставі ст. 132 КЗпПУ. Що ж до дисциплінарної відповідальності, то співробітнику може бути оголошена догана або він може бути звільнений лише за наявності підстав для цього. Дотримання карантинних обмежень, покладених на працедавця, наразі стає складовою трудової дисципліни кожного працівника.

Отже, безпосередньо за порушення карантинних обмежень працівник не може бути звільнений, але таке порушення може бути розцінене як порушення трудової дисципліни. Тому у разі систематичного порушення трудової дисципліни працівника можна буде звільнити з роботи.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб читати найсвіжіші статті, брати участь в опитуваннях і дізнаватися про актуальні вакансії.

Share on FacebookTweet about this on Twitter

Кращі статті за тиждень – у вас в пошті!

Читайте також