Запитайте юриста: хто є власником службових творів – ви чи роботодавець?

Share on FacebookTweet about this on Twitter

У вас є питання щодо працевлаштування, зарплати, атестації, звільнення або дискримінації на роботі? Ви вважаєте, що роботодавець порушує ваші права? Або навпаки – не впевнені, чи законні ваші вчинки стосовно компанії?

Редакція The Point продовжує рубрику «Запитайте юриста». У коментарях до кожного матеріалу рубрики ви можете ставити запитання, пов’язані з вашими робочими правами та обов’язками. І ми попросимо експертів – провідних фахівців у сфері трудового права – роз’яснити спірні моменти.

«Як зрозуміти, які результати інтелектуальної діяльності належать працівнику, а які – компанії? Чи може працівник використовувати службові твори з попереднього місця роботи на новому?» – відповіді на ці питання є в нашому новому випуску.

Дмитро Нікулеско, адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери»

Непоодинокими є випадки виникнення спорів між роботодавцями та працівниками, пов’язаних із визначенням того, хто є власником результатів інтелектуальної діяльності працівника, створених під час роботи. Звільняючи співробітника, компанії часто забороняють використовувати в особистих цілях будь-які такі результати в інших місцях роботи та/або особистих цілях. А співробітники, у свою чергу, посилаючись на права авторів, рекомендують компанії ознайомитися із Законом України «Про авторське право і суміжні права» (далі – Закон про авторське право), стверджуючи, що вони є творцями і все, що створили, належить їм.

Об’єкти авторського права

Для початку необхідно звернути увагу, що не всі результати інтелектуальної діяльності працівника підпадають під захист Закону про авторське право. Так, об’єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, які створені із застосуванням творчої праці (ст. 8 Закону про авторське право). Таким об’єктами можуть бути: літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо); комп’ютерні програми; бази даних; музичні твори з текстом і без тексту; драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки; аудіовізуальні твори; твори образотворчого мистецтва, архітектури та інші.

Комерційна таємниця

Багато внутрішньої документації роботодавця, яка може бути створена працівником в порядку виконання службових обов’язків і яка формує діяльність роботодавця, не підпадає під захист Закону про авторське право. В багатьох випадках вона є комерційною таємницею останнього, яка не може бути розголошена іншим особам після звільнення. Так, статтею 505 Цивільного кодексу України визначено, що комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

Хто є власником?

Якщо працівник створив твір, він одразу стає його автором і набуває на нього особисті немайнові права, які є невідчужувані. У випадку, якщо такий твір був створений в порядку виконання службових обов’язків в процесі роботи на певну особу, він вважається службовим і майнові права (використовувати, давати право використовувати, забороняти використовувати тощо) на нього належать роботодавцю, якщо інше не передбачено договором між ними. Для того, щоб твір вважався службовим, необхідна наявність наступних ознак:

  • твір створений за трудовим договором або за цивільно-правовою угодою і в порядку їх виконання;
  • твір пов’язаний із трудовими обов’язками працівника, визначеними в трудовому договорі, посадових інструкціях чи інших документах роботодавця і працівник із ними ознайомлений;
  • твір створений за окремим дорученням роботодавця.

Варто зазначити, що за створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом) або цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.

Використання працівником результатів інтелектуальної діяльності

Щоб забороняти працівнику (зокрема, колишньому) використовувати результати його інтелектуальної діяльності, які підпадають під захист Закону про авторське право, роботодавець повинен правильно оформити перехід майнових прав від працівника до нього. Якщо ж між працівником та роботодавцем не укладено необхідних договорів про створення та/або перехід таких об’єктів у його власність та якщо роботодавець не виплатив авторську винагороду працівнику, останній має право використовувати такі об’єкти на свій розсуд, зокрема, забороняти їх використання і самому роботодавцю.

Тому роботодавцям, в яких під час виконання службових обов’язків працівниками створюються твори, необхідно дуже відповідально підходити до оформлення переходу майнових прав на них.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб читати найсвіжіші статті, брати участь в опитуваннях і дізнаватися про актуальні вакансії!

Share on FacebookTweet about this on Twitter

Кращі статті за тиждень – у вас в пошті!

Читайте також