Запитайте юриста: вакцинація на роботі – відповіді на найпоширеніші запитання

У вас є питання щодо працевлаштування, зарплати, атестації, звільнення або дискримінації на роботі? Ви вважаєте, що роботодавець порушує ваші права? Або навпаки – не впевнені, чи законні ваші вчинки стосовно компанії?

Редакція The Point продовжує рубрику «Запитайте юриста». У коментарях до кожного матеріалу рубрики ви можете ставити запитання, пов’язані з вашими робочими правами та обов’язками. І ми попросимо експертів – провідних фахівців у сфері трудового права – роз’яснити спірні моменти.

«Чи можуть працівники, які перехворіли на COVID-19/працівники, які мають антитіла, відмовитися від вакцинації?», «Чи можуть кандидату, який не вакцинувався, відмовити у прийнятті на роботу?», «Які правила вакцинації працівників, які перебувають у відпустці та декреті?» – дані запитання розбираємо разом з експертом-юристом.

Світлана Рудюк,
юрист юридичної компанії Legal House

Чи передбачені працівникам додаткові гарантії на період вакцинації (чи можуть вони розраховувати на вихідний у день вакцинації, лікарняний – за потреби)?

Чинним Кодексом законів про працю України та іншими положеннями законодавства України не передбачене право особи на отримання вихідного дня у разі здійснення щеплення проти COVID-19.

Працівник має право отримати листок непрацездатності, який є підставою для звільнення від роботи у зв’язку з непрацездатністю, якщо буде відчувати головний біль, лихоманку, підвищення температури.

Роботодавець також може заохотити працівників – дозволити робити щеплення у робочий час (запропонувати додатковий вихідний, якщо працівник матиме специфічну реакцію).

Чи можуть працівники, які перехворіли на COVID-19/працівники, які мають антитіла, відмовитися від вакцинації? Чи необхідно їм вакцинуватися?

Працівники, які перехворіли на COVID-19 та працівники, які мають антитіла за обсягом прав та обов’язків не відрізняються від інших працівників.

Частиною 4 ст. 284 Цивільного кодексу України передбачено право фізособи, яка є повнолітньою та дієздатною, усвідомлює та відповідає за свої дії та керує ними, відмовитись від лікування. Це право підтверджується і 4 ст. 43 Закону.

Статтею 12 Закону визначені випадки обов’язкового щеплення. Обов’язково здійснюються профілактичні щеплення проти наступних недуг: дифтерія, кашлюк, кір, поліомієліт, правець, туберкульоз.

Також нормами цієї статі визначено те, що для деяких професій та в разі, якщо є загроза виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового її поширення, на певних територіях та об’єктах можуть проводитись додаткові щеплення за рішенням осіб, визначених в ст. 12 Закону.

Наказом МОЗ передбачені інші обов’язкові щеплення, які встановлюються, зокрема:

  • для певних громадян за віком;
  • для осіб, які є ВІЛ-інфікованими;
  • у випадках, коли щеплення необхідне за станом здоров’я;
  • якщо це ендемічні та ензоотичні території та якщо є епідемічні показання.

Повнолітня, дієздатна особа, яка усвідомлює та відповідає за свої дії та керує ними, може відмовитись від вакцинування проти COVID-19 як від щеплення, яке здійснюється за бажанням особи.

Отже, особа самостійно приймає рішення – здійснювати їй щеплення чи ні у разі наявності у неї антитіл теж.

Які правила вакцинації працівників, які перебувають у відпустці та декреті?

Працівника можуть викликати зі щорічної відпустки за його згодою або у випадках, визначених ст. 79 Кодексу. Наприклад, щоб відвернути стихійне лихо, виробничу аварію або негайно усунути їх наслідки, щоб відвернути нещасні випадки, простій, загибель або псування майна компанії. Водночас потрібно дотримуватись вимог ч. 6 цієї статті. Також це можуть бути інші випадки, які передбачає законодавство.

Чинним законодавством України не передбачена можливість особи бути відкликаною із відпустки для проведення вакцинації.

Те ж саме стосується випадків перебування особи у відпустці у зв’язку із вагітністю, пологами і для догляду за дитиною.

Роботодавець не може змусити працівника прибути для здійснення щеплення, а отже, щеплення працівника проти COVID-19 (з урахуванням положень, визначених вище) здійснюється за його бажанням та працівник не може бути відкликаний із щорічної відпустки, відпустки у зв’язку із вагітністю, пологами і для догляду за дитиною для цих цілей.

Ми не можемо прогнозувати те, що практика вільної відмови від вакцинації збережеться, оскільки у квітні 2020 року ЄСПЛ визнав обов’язкову вакцинацію дітей в Чехії такою, що не порушує право на повагу до приватного життя.

Чи можуть кандидату, який не вакцинувався, відмовити у прийнятті на роботу? Або усунути від виконання обов’язків працівників, які вже працюють?

Стаття 7 Закону та ч. 1 ст. 46 Кодексу передбачають право роботодавця усувати за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби від роботи осіб, які ухиляються від обов’язкових щеплень, перелік яких встановлює центральний орган виконавчої влади.

Стаття 22 Кодексу встановлює заборону необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу.

Як і визначено вище, щеплення проти COVID-19 не є обов’язковим щепленням.

Отже, відмова у прийнятті на роботу працівника, який відмовився вакцинуватись проти COVID-19 та рішення про усунення від виконання обов’язків працівників, які вже працюють та не хочуть вакцинуватися проти COVID-19, є протиправними.

Чи існують вікові обмеження вакцинації працівників (наприклад, неповнолітні/ті, кому за 60 років теж повинні вакцинуватися)?

Вакцини проти COVID-19, які допущені до застосування та ті, які проходять клінічні випробування на території України, не можуть бути поширені на дітей до 18 років.

Інформації про можливість вакцин проти COVID-19 бути застосованими серед дітей віком до 18 років наразі немає як на користь застосування вакцини, так і на заперечення можливості її використання.

Особи похилого віку належать до особливої групи ризику. Останні можуть померти через хворобу та її ускладнення. Відтак людям похилого віку вакцинація рекомендована у першу чергу.

Чи обов’язково вакцинація повинна проходити у медичному закладі? Чи можна її організувати на території підприємства/компанії, наприклад? Чи існують обмеження до кількості працівників, які виявили бажання вакцинуватися?

Положенням, Примірним положенням про Кабінет щеплень, Дорожньою картою з впровадження вакцини дозволено здійснювати вакцинацію мобільними бригадами з імунізації та дозволено це робити на базі пунктів щеплень.

Отже, вакцинація не обов’язково повинна проходити у медичному закладі, її можна здійснити на території підприємства.

Стосовно обмежень, потрібно звернути увагу на те, що Дорожньою картою з впровадження вакцини не передбачене обмеження до здійснення кількості вакцинацій.

Є лише обмеження для мобільних бригад, які здійснюють вакцинацію за розрахунковою спроможністю (кількістю осіб, яких можливо за один день вакцинувати).

Share on FacebookTweet about this on Twitter

Кращі статті за тиждень – у вас в пошті!

Читайте також