Уляна Мирошниченко,
психолог, коуч з самореалізації, експерт в роботі із самосаботажем,
тренер продуктивності

Згадуючи про досягнення колег чи знайомих у вас виникає питання: «Чому одним усе, а мені нічого?» і з’являється думка про те, що все це несправедливо? Чи навпаки – ви захоплюєтеся успіхами інших, водночас вважаєте, що тільки у вас нічого не виходить?

Якщо зловили себе на такій думці, у вас виникло почуття заздрості. Давайте з’ясуємо, що таке заздрість, чому вона з’являється і як використовувати заздрість із вигодою для себе.

Заздрість – що це таке?

Заздрість – це почуття, яке проявляється на трьох рівнях:

  • стан – відчуття пригніченості, досади, гніву, роздратування, злості на себе (за відсутність досягнень) або на іншу людину (за їх наявність);
  • свідомість – порівняння себе та своїх досягнень з іншими людьми або конкретним суб’єктом заздрощів;
  • поведінка – критика, звинувачення, дії, спрямовані на усунення суб’єкта заздрощів.

Важливо розуміти, що заздрість – це певна форма прихованого суперництва. Людина, яка заздрить, хоче перемогти, але суперництво відбувається не в реальному, зовнішньому світі, а всередині заздрісника. Уявний «суперник» може навіть не здогадуватися про суперництво.

Найчастіше заздрість сприймають, як негативне почуття, але немає хороших і поганих почуттів. У заздрості багато граней і вона може бути і обмеженням, і мотивацією.

Види заздрощів

Існує два види заздрощів: «чорна» та «біла». Розберемося докладніше з кожним із них.

  • «Чорна» заздрість – це бажання знищити суб’єкт заздрощів або його досягнення. Людина, яку переповнює «чорна» заздрість, живе за принципом – немає досягнень – немає проблем; немає суб’єкта заздрості – немає конкурента. Почуття «чорної» заздрості забирає дуже багато енергії в того, хто заздрить, оскільки всі свої думки, енергію, дії людина спрямовує на знищення «суперника» або на аутоагресію (заподіяння собі шкоди). У «чорній» заздрості є сильне бажання мати щось і сильна заборона на бажане: або не можна хотіти, або не можна так чинити для отримання бажаного.
  • «Біла» заздрість супроводжується бажанням захоплюватися суб’єктом заздрощів та його досягненнями. Людина, яка відчуває «білу» заздрість, захоплюється всім, що робить суб’єкт заздрощів. Він стає прикладом для наслідування. Почуття «білої» заздрості супроводжується мотивом стати схожим на суб’єкта заздрощів, досягти своїх висот та результатів для зрівняння з рівнем досягнень суб’єкта заздрощів. «Біла» заздрість є мотивацією до діяльності. Думки, енергію та дії заздрісник спрямовує на отримання бажаного.

Причини заздрощів

  • порівняння себе з іншими;
  • почуття власної неповноцінності;
  • почуття неспроможності;
  • розчарування в собі та власних досягненнях;
  • слідування чужим цілям та досягненням;
  • низька самооцінка;
  • придушення бажань;
  • витіснення потреб;
  • внутрішні заборони;
  • хибні, деструктивні переконання;
  • придушення почуття;
  • знецінення.

Найчастіше людина не усвідомлює, що вона заздрить. Буває і так, що заздрісник усвідомлює, але заперечує факт заздрощів. Важливо пам’ятати, що це природна захисна реакція психіки.

Способи компенсації заздрощів

  • приниження досягнення суб’єкта заздрості;
  • приниження особи-суб’єкта заздрості;
  • акцент на своїх досягненнях із минулого чи очікуваного майбутнього;
  • піднесення себе шляхом приниження іншої особи;
  • копіювання суб’єкта заздрості (реалізація чужих цілей з позиції показати іншим свою значимість);
  • уникнення спілкування з більш успішними колегами та іншими людьми;
  • помста.

Заздрість – боротися чи ні?

Чого точно не можна робити, так це боротися із заздрістю. Заздрість – це частина вас. У боротьбі із собою ви програєте і це факт! У вашому житті має бути час та місце для самоаналізу. Аналізуйте свої думки, почуття, поведінку та помітивши перші ознаки заздрощів, розбирайтеся з причинами того, що відбувається. Знаходьте те, що стоїть за заздрістю зараз. Так, заздрість не найкраще почуття, проте прийнявши факт заздрості, ви маєте можливість знайти та усунути причину її виникнення, тим самим зробити прорив у особистому чи професійному розвитку. Використовуйте почуття заздрощів, як рушійну силу для руху вперед та:

  • зрощування почуття власної гідності;
  • здобуття цілісного сприйняття себе;
  • фокусу уваги на собі та своїх реальних досягненнях;
  • слідування своєму життєвому шляху;
  • виходу на новий якісний рівень у всіх сферах життя.

Для роботи із заздрістю важливо:

  • усвідомити та прийняти факт заздрощів;
  • чесно зізнатися собі, кому і чому саме ви заздрите;
  • подякувати собі за чесність та готовність працювати над собою, суб’єкту заздрощів – за можливість побачити свої зони розвитку;
  • з урахуванням зон розвитку – визначати способи розвитку необхідних навичок чи знань;
  • досліджувати власні цілі та можливості їх реалізації;
  • щодня діяти в бік розвитку навичок, набуття знань, реалізації істинних цілей;
  • фіксувати результати своїх дій у щоденнику досягнень та успіхів.

Роботу над заздрістю можна вважати успішною, коли на місце заздрощів приходить почуття самодостатності, самоповаги та гордості за себе та свої реальні досягнення в моменті.