У багатьох з нас робота не припиняється ніколи: ми маємо кілька проєктів одночасно та завжди залишаємося на зв’язку. Концентруватися на завданнях стає все важче, а факторів, що заважають, – все більше. Такий режим призводить до вже класичної ситуації: мало часу та безліч справ.


Концепція багатозадачності приваблює потенційною можливістю завершити всі завдання швидше й ефективніше. Вважається, що вміння виконувати кілька справ одночасно – важливий для кожного спеціаліста soft skill. Ми звикли асоціювати роботу в режимі мультизадачності з економією часу та підвищенням продуктивності. Але чи так це насправді? Спойлер: не зовсім.


Що таке багатозадачність?


Хоча всі ми знаємо про фантастичні здібності Юлія Цезаря, вперше про мультизадачність заговорили у другій половині минулого століття, коли з’явилася перша операційна система. Тоді комп’ютер показав неймовірне: він запускав декілька процесів паралельно, перемикався з одного завдання на інше, а головне – доводив кожне з них до логічного завершення.


З часом опція мультизадачності вийшла за межі програмування: люди вирішили, що вони не гірші за роботів. Тепер ми з гордістю зазначаємо «вміння працювати в режимі багатозначності» в резюме та беремося за кілька справ одночасно, щоб встигнути все. В результаті – кілька розпочатих завдань і жодного завершеного, проблеми з розставленням пріоритетів, даремно витрачені ресурси та час, повна відсутність мотивації та нульова продуктивність.


Чому режим мультизадачності – ворог ефективності?


Практика показує, що вміння працювати в режимі багатозадачності не має нічого спільного з реальним підвищенням продуктивності та працездатності. І доки ми намагаємося виконувати безліч справ паралельно, дослідження доводять, що мультизадачність – головний ворог інтелектуальної продуктивності й успіху на роботі.


Наша ефективність природно зумовлена вмінням концентруватися на одному процесі, високою організованістю та правильним визначенням пріоритетності завдань.


Секрет ідеального тайм-менеджменту – у послідовності. Щоб залишатися максимально продуктивними, ми повинні не братися за кілька справ одночасно, а приступати до кожної наступної лише після завершення попередньої.


Такий підхід до організації робочого процесу дозволяє підтримувати ефективність, а головне – економити час.


І хоча нам здається, що виконання двох завдань паралельно потребує наполовину менше ресурсів – це лише пастка нашої свідомості. Насправді ми витрачаємо вдвічі більше зусиль, зменшуємо шанси на успішне завершення обох справ, а також стаємо жертвами побічних ефектів багатозадачності – щось плутаємо, щось забуваємо, припускаємося помилок, виконуємо завдання поверхнево.


Чек-лист: як залишатися насправді продуктивними


    

  • Мінімізуйте всі фактори, що відволікають і заважають концентруватися.
    • 

  • Відводьте окремий час для кожної конкретної справи.
    • 

  • Виділяйте головне та правильно визначайте важливість процесів.
    • 

  • Нові завдання вносьте у список справ, а не беріться за них одразу.
    • 

  • При плануванні робочого графіка залишайте вільний час і виділяйте періоди «офлайну».
    • 

  • Відмовтеся від роботи в режимі багатозадачності.
    • 

  • Не намагайтеся перехитрити свій мозок і налаштувати його на те, що йому не властиве.
    • 



Успішна робота в режимі багатозадачності – хоча й не міф, але далека від реальності. Це складна властивість нашої психіки, наслідки якої можуть бути дуже неприємними: від збільшення навантаження та зниження продуктивності до стресу та вигорання.


Мультизадачність – чудовий тренаж для пластичності мозку, але точно не найкраще рішення для організації робочого процесу. Ця концепція прийшла до нас зі світу комп’ютерів. Там вона й повинна залишитися.