День української писемності та мови: як розмовляють представники шести професій

Ми не уявляємо свого життя без мовлення: використовуємо слова для висловлення почуттів, у робочій комунікації, під час дружніх зустрічей чи у конфліктних ситуаціях. Слова з нами скрізь і завжди. До Дня української писемності та мови редакція онлайн-журналу The Point створила невеликий словник професійного сленгу, щоб спеціалісти різних галузей могли розуміти один одного краще.

Лікарі

Професійна мова лікаря вирізняється з-поміж інших великою кількістю термінів, запозичених з латинської та грецької. Але окрім ін’єкція, діагноз, антисептик та інших звичних слів, лікарі використовують і сленгові слова, що мають таке значення лише в їх середовищі.

  • Качати – реанімувати хворого.
  • Завести хворого – відновити нормальний ритм серця після зупинки.
  • Посадити на трубу – перевести пацієнта на апарат ШВЛ.
  • Відвести до дельфінів – направити на УЗД.
  • Стукати, проводити відстріл – поновлювати роботу серця за допомогою дефібрилятора.
  • Рецидивіст – хворий, що повертається до лікарні з рецидивом.
  • Пірамидон – жарознижувальне.

Поліцейські

Найчастіше поліцейські для швидкої передачі інформації між собою використовують кодування. Коди спеціально не повідомляють широкому колу населення, щоб уникнути паніки в разі небезпечної ситуації. Лексика поліцейських не перенасичена термінологією, їх розмови короткі та точні. Навіть професійний сленг лаконічний, з мінімальною кількістю метафор.

  • Стотридцятий – водій у стані алкогольного сп’яніння.
  • Нормальні люди – цивільні.
  • Браслети – наручники.
  • Кухня- побутовий злочин, сімейні скандали.
  • Поставити вуха – встановити прослуховування, найчастіше телефонне.
  • Адреса – місце затримання або місце злочину.

Пожежні, рятувальники

Через схожість служби професійні слова працівників ДСНС часто такі ж, як у військових, але є декілька питомо своїх, значення яких зрозуміють лише пожежники-рятувальники.

  • Штани – рукавний водозбірник, патрубок відцентрового насоса з можливістю приєднання двох рукавів.
  • Кишка – пожежний рукав.
  • Тушила – найбільш досвідчений і майстерний пожежник.
  • Шланг – хворий пожежник, який не з’являється на службу.
  • Нарукавник – молодий пожежник-новачок.
  • Іван Іванич (Яша або Жора) – манекен постраждалого.
  • Автопідйомник – будильник.
  • Вечірка – вечірня перевірка.

Учителі

Представники цієї професії менше схильні застосовувати сленг у своєму робочому житті, адже сповідують чистоту мови та максимально дотримуються правил. Проте все ж професійний сленг у вчителів присутній.

  • Вікно – вільний урок, ще одна перерва для вчителя.
  • Кочівник – педагог, що немає власного кабінету і змушений весь час шукати для проведення уроків новий.
  • Рапортичка – документи, які доводиться заповнювати вчителю, наприклад, відомості про оцінки учнів.
  • Нулівка – нульовий клас або клас підготовки.

Журналісти

Представники четвертої гілки влади у своїй роботі часто використовують звичні для широкого загалу слова у зовсім нелогічних значеннях.

  • Качка – опублікована псевдоінформація, неправдива сенсація.
  • Паркет – сюжет на основі брифінгів чи прес-конференцій без цікавинок.
  • Джинса – замовний або проплачений матеріал.
  • Крокодил – людина, що під час інтерв’ю перехоплює на себе роль ведучого та змушує журналіста відповідати чи виправдовуватися.
  • Цеглина – великий журналістський текст, не розбитий на блоки.
  • Evergreen – так званий вічнозелений контент, який не залежить від подій чи часу року і актуальний завжди.
  • Риба – заздалегідь написана заготовка під статтю, своєрідний каркас, який з часом заповниться інформацією.
  • Робота в полі – робота з місця подій.

Пілоти

В авіаційній сфері спілкування переводиться у професійний сленг навіть поза роботою, адже багато слів набувають нових значень.

  • Чек – добре, прийнято.
  • Роджер – зрозумів.
  • Вілко – зрозумів, буду виконувати.
  • Мряка з молоком – туман з опадами.
  • Пепелац – самохідний трап.
  • Володар кільця – диспетчер кола.
  • Кавун – Airbus.

Звичайно, в українській мові ще багато сленгових слів різноманітних професій, які її лише збагачують. Мова розвивається та живе разом з суспільством, віддзеркалює його проблеми та перемоги. Тож День української писемності та мови – свято кожного з нас.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб читати найсвіжіші статті, брати участь в опитуваннях і дізнаватися про актуальні вакансії!

Share on FacebookTweet about this on Twitter

Кращі статті за тиждень – у вас в пошті!